Поезії на конкурс "Аскольдів Глас"-2018
Катерина ПАСІЧНА Богдан СИТНИК
(Лібретто сюїти. Rhytmos –ритм)
“АСКОЛЬД НА БОРИСФЕНІ”
“АСКОЛЬД У ВІЗАНТІЇ”
Пісенна кантата для дитячого хору хлопчиків
Пісенна драма –дилогія для шкільного театру
Автор Богдан СИТНИК, кобзар, випускник Київської школи мистецтв №5 (1999).
Дійові особи:
1.Князь Аскольд (із конем, на човні)
2. Миролюб – воєвода
3. Базилевс Візантії
4. Патріарх Візантії у ризах (при охрещенні)
- 5. Хор Візантії
Нова парафія УГКЦ у Солом"янському районі Києва
07.03.2018
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Вшанування пам’яті Романа Шухевича
06.03.2018
5 березня, на Аскольдовій Могилі пом’янули Романа Шухевича – одну із найвизначніших постатей в українській історії минулого
століття. Про особистість Головного Командира Української Повстанської Армії, генерала-хорунжого Романа Шухевича, написано вже дуже багато, однак перед тим, хто береться за перо завжди відкриваються нові грані його індивідуального характеру та діяльності.
Роман Шухевич народився 30 червня 1907 року у Львові. В книзі про хрещення, знаходимо інформацію, про те, що Тайну Хрещення та Миропомазання йому було уділено 26 липня в Успенській церкві, священником Іваном Стоцьким – дідом Романа по материнській лінії та парохом з Оглядова (тепер, це село в Радехівському районі Львівської області). Батько – Йосип–Ярослав Шухевич, цісарсько-королівський юридичний радник, син Володимира і Герміни з дому Любович а мати – пані Євгенія, дочка священика Івана Стоцького, та Марії з дому Авдиковської». Мама Романа була глибоковіруючою жінкою, тому змалку привила синові любов до Бога й молитви.
Роман Шухевич успадкував найкращі риси своїх родичів і галицької інтеліґенції загалом: патріотизм, інтелектуальність, високу культуру у ставленні до себе і оточення. Шухевичі належали до тих галицьких священичих родів, які протягом ХІХ століття сприяли українському національному відродженню. З роду Шухевичів вийшла велика когорта політичних, культурно-громадських та військових діячів, що формували українську націю та боролися за її державність.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Звіт скарбника Фестивалю-конкурсу «Аскольдів Глас» за 4.01 - 4.03. 2018р.
17.01.2018 р. - 400 грн. перераховані А.Чапликом.
За січень - 450 грн. отримано від отця Ігоря .
12.02.2018 р. - 10 грн. внесено скарбником.
12.02.2018 р. – відкритий депозитний договір на вказану вище суму - 860 грн.
17.02.2018 р. - 21 грн. отримано від А.Чаплик.
18.02.2018 р.- 159 грн.- скринька «Аскольдів Глас».
4.03.2018 р. – 130 грн. – скринька «Аскольдів Глас».
4.03.2018 р.- 450 грн. отримано від отця Ігоря за лютий.
Загалом за період з 04.01 – 04.03.2018 р. отримано 1620 грн.
5.03.2018 р. Скарбник Світлана
Докладніше
Пам’ять про єпископів УГКЦ – Йоана Терешкевича та Йосифа Баковецького
06.03.2018
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душ український греко-католицьких єпископів Йоана Терешкевича та Йосифа Мокосія
Баковецького.
Іван Терешкевич народився 5 травня 1793 року в селі Княжполь (нині Білгорайського повіту Люблінського воєводства в Польщі). До 1809 року навчався в гімназії в Замості, а потім переїхав до Перемишля, де й закінчив місцеву гімназію (1811). Також, він навчався у Львівському університеті, де закінчив навчання на відділеннях Богослов'я та Філософії, а потім, через два роки, Терешкевич почав працювати викладачем Холмської духовної семінарії.
У 1825 році став священиком, будучи одночасно і віце-ректором семінарії. З часом, вже перебуваючи на посаді ректора Холмської семінарії, супроводжував владику Пилипа Шумборського під час подорожі до Санкт-Петербурга. Тут, у домі митрополита Філарета, взяв участь у богословській дискусії, опонентом в якій був ректор Санкт-Петербурзької академії.
15 вересня 1841 року Йоан Терешкевич був іменованим єпископом-помічником (суфраганом) Холмської єпархії, а 21 травня 1843 року був висвячений з титулом «єпископ Белзький, суфраган Холмський».
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Отець Степан Вапрович – український місіонер-ісповідник в Аргентині
05.03.2018
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Степана Вапровича - українського церковного діяча, місіонера натеренах Аргентини та підпільного єпископа Станіславівської єпархії УГКЦ.Єпископ Степан Вапрович народився 1 травня 1899 року в селі Іван-Пусте, щона Тернопільщині. Після закінчення Станіславівської духовної семінарії в 1926році, був висвячений єпископом Григорієм Хомишиним на священника. А вже через рік, став адміністратором парафії вселі Ценява Коломийського деканату Станіславівської єпархії.
17 вересня1927 року разом із отцем Степаном Турчином Вапрович приїхав для духовноїобслуги українських емігрантів до провінції Місіонес в Аргентині. А наступногороку о. Турчин, внаслідок погіршення здоров'я та важких умов праці, повернувсядо Галичини і о. Степан Вапрович упродовж наступних шести років, залишавсяєдиним українським греко-католицьким священиком, який стабільно перебував вАргентині.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
