Ліхтар у сніжному спомині
27.01.2015
Нічний ліхтар зустрів мене привітним спомином. Я сиджу на сходинці у вечоровою порою. Світло згашене. Горить тільки ліхтар і жодного разу не кліпає своїм великим оком. Ніби намагається перелічити всі пухнасті сніжинки, котрі в повільному вальсі опускаються довкола його височезної ноги. Йому певно вже крутиться в голові, мерехтить в очах, але саме дійство його настільки захопило, що він і не рахується з часом, і сон його не бере, і здається, він вже сам вийняв довжелезну ногу із землі і підтанцьовує у ритмі нечутного вальсу.
«Хто вірує – той ніколи не самотній». Читання з енцикліки про віру (1)
26.01.2015
«Lumen Fidei – Світло віри» – так називається перша Енцикліка Папи Франциска, що була підписана 29 червня та оприлюднена 5 липня 2013 року. Як зазначає сам автор, вона була майже завершена його попередником, і додає: «За це я йому дуже вдячний, і в Христовому братерстві, приймаю цю його цінну працю, додаючи до тексту деякий свій вклад».
Хто вірує, той бачить. Хто вірує, той ніколи не є самотнім, тому що віра є спільним благом, допомагаючи відрізняти добро від зла та будувати наші спільноти, даруючи надію. Саме так можна окреслити головну думку цієї енцикліки, над якою ми роздумуватимемо, присвячучи її перечитуванню кілька хвилин наприкінці наших передач у п’ятницю.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святої мучениці Тетяни
24.01.2015
Батько святої Тетяни був високим царським урядником в Римі, й водночас таємним християнином. Тетяна пожертвувала своє дівицтво Богу і цілковито віддала себе молитві й добрим ділам. А що життя її було для всіх прикладом благочестя і чесноти, то поставлено її диякони- сою. У житії святого Григорія Ниського ми вже говорили про дияконис та їх обов’язки. Свята Тетяна віддалася усім серцем виконанню покладених на неї обов’язків, а життя її стало ще світліше, ще більше гідне того, щоб бути взірцем. У кожній справі вона старалася про те, щоб зростала слава Божа, а жінок, яких навчала правд віри, застерігала від гріха як найбільшого зла.
Наші побажання і наші діяння
23.01.2015
Є в нашому народі звичай, що з нагоди церковних чи світських свят вітаємо одне одного і переказуємо різні побажання. Найбільш інтенсивним щодо цього є кінець грудня і початок січня. І це не безпідставно.
У другій половині грудня поступово довшає день. Отже, є надія на світло і тепло. Інша причина – закінчення одного року і початок наступного. Кінець старого року – це час підбиття підсумків того, що було, а початок нового – припущення, що буде; пора сподівань на краще.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Світлі голоси життя
23.01.2015
Уперше традиційний уже вечір Різдвяних Василів 14 січня в столичному Будинку вчителя відбувся без Євгена Сверстюка. І був присвячений його світлій пам’яті. На великому екрані промайнули фото з його життєпису — з мамою, дружиною, дітьми і друзями... І картина Оксани Плисюк «Вершник на зоряному небі». Вершник побув трохи з товариством у залі Будинку вчителя — та й, віддаляючись, посів своє місце на небі, ставши зіркою. «Для мене Ти — синонім совісті, найвища, найяскравіша зірка мого небобратства...» — зачитав історик дисидентського руху Василь Овсієнко уривок з листа Василя Стуса до Євгена Сверстюка 1979 року. Для зоряного небобратства тут, на землі, зі сцени Будинку вчителя, де колись і члени Центральної ради засідали — співали діти з гурту «Дай Боже» з Ольгою Мельник, Ігор Жук, Олена Голуб, Тарас Компаніченко.
День Української Соборності
21.01.2015
22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
