Дурний вухналь (18 липня)
17.07.2013
Одному купцеві надзвичайно поталанило на торгах: він продав увесь свій товар, а до порожніх саков поклав декілька злитків золота і срібла.
Він, чоловік обачний, хотів якнайшвидше вернутися додому, тож не гаючись вирушив у дорогу.
Міцно прив'язав до сідла сакви, пришпорив коня і поскакав. Близько полудня купець зробив зупинку в невеликому містечку. Стаєнний слуга, який порав коня, зауважив небезпечну річ:"Пане, в підкові на правій передній нозі твого коня нема одного вухналя!"
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Шлях до спасіння – Зарваниця зустрічає молодь
17.07.2013
Зарваниця – те місце де люди відчувають духовне об’єднання людини з Богом. Майже кожного місяця відбуваються величні всеукраїнські прощі до Зарваниці, які укріплюють духовний стан людини. Кожного року Зарваниця зустрічає тисячі людей з різних областей України. Традиційно люди приїжджають до Зарваниці автобусом, але не менше людей ідуть на прощу пішки: хто з Тернополя, хто з Хмельницька, хто з Рівного, хто з Франківська, хто з сіл, що розташовані рядом зі Зарваницею.
Якщо б я знав раніше (17 липня)
16.07.2013
Одного дня Бог, зайшов до Раю і, на Своє велике здивування, побачив, що там ж всі. Жодну душу не відіслано до пекла. Трохи Його це занепокоїло. Адже має обов’язок пильнувати справедливість. Навіщо ж тоді пекло, якщо його не використовувати? Отож мовив до Архангела Гаврила: «Поклич усіх перед Мій престол і прочитай десять заповідей». Покликали всіх. Гавриїл прочитав першу заповідь. Тоді Бог сказав: «Усі, хто згрішив проти цієї заповіді, негайно мають піти до пекла». Кілька людей вийшли з натовпу й засмучено пішли до пекла.
Проповідь архиєпископа Мечислава Мокшицького на 70 роковинах Волинської трагедії
16.07.2013
Вступ
У грудні 1943 року був убитий о. Людвік Вродарчик, облат. Незважаючи на перестороги, він не став ховатися, не втік, не залишив парафії в Окопах, Луцької дієцезії, де він був настоятелем. Адже допомагав він усім – полякам, українцям, євреям. Нічого злого не вчинив і не мав чого таїти, але не хотів залишати Пресвятого Таїнства самого у своєму храмі. Забрали його під час молитви й жорстоко катували. У місці, де його було вбито, на хатній стіні в Карпилівці, залишилася чітка пляма крові, яку неможливо змити чи зафарбувати. Світлина з того місця була передана на вступний беатифікаційний процес, що розпочався за ініціативи єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Звіт №8 про НАДХОДЖЕННЯ ЛИСТІВ 30.05.2013 р. — 36 листів
“... Знаходжусь в місцях позбавлення волі вже п’ятий рік. На волі ростуть двоє діток. Моя старша донька йде в цьому році в перший клас їй шість років. Я вас прошу будь ласка допоможіть моїй свекрусі зібрати мою доньку до школи. Можливо: зошити, альбоми для малювання, що зможите”
Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
ДокладнішеУсмішка (16 липня)
15.07.2013
Жила колись усмішка, яка мандрувала світом. Це була щира, радісна, приязна усмішка. Була щаслива так, як може бути щаслива усмішка, і час від часу наспівувала.
Одного дня прийшла у містечко, у якому рух був особливо напружений, мешканці також не знали спокою. Усмішка чемно стояла біля переходу, чекаючи на зелене світло, коли раптом дві машини зіткнулися. Різко загальмували біля краю хідника.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
