У поверненні українцям віри в себе військо може відіграти непересічну роль
28.11.2017
Андрій Зелінський — штатний капелан бригади морської піхоти. 38-річний священик Української греко-католицької церкви, він понад 11 років свого життя задовольняє духовні потреби українських військових. А розпочав він цю шляхетну місію ще 2006-го спільно з гуртом молодих капеланів в Академії сухопутних військ у Львові. Від початку путінської агресії проти нашої країни він — активний провідник пасторальної діяльності у війську в районі АТО. Отець Андрій провадив своє служіння в підрозділах ЗСУ під Слов’янськом, Краматорськом, у Пісках, Дебальцевому, авдіївській промзоні, Широкиному та Водяному. Уже два роки він — душпастир морських піхотинців. Проте моя цікавість до цієї персони значно глибша, аніж написання оповідки про капелана на війні. Андрій Зелінський має напрочуд цікаве й актуальне бачення формування ідеологічно-духовного фундаменту війська,
Час почекати... світло, яке приходить зі сходу
Тема реколекцій: "Час почекати... світло, яке приходить зі сходу" (про вміння чекати - час між нашим проханням і Божою дією). Реколектантом буде о. Ярослав Роман, який заснував молодіжну іконописну школу в Польщі. В цій школі українською молоддю була написана ікона «надія молоді», яку подарував Блаженніший Святослав (Шевчук), парафії Різдва Пресвятої Богородиці в місті Ірпіні з нагоди посвячення храму два роки тому.
У ПРОГРАМІ:
духовні науки, праця в групах, Сповідь, Літургія, представлення всіх молодіжних спільнот, ігровий вечір та нічні чування. Передбачена ночівля з сб на нд.
ДокладнішеДуховні науки на Аскольдовій Могилі
П`ятниця 24.11.2017 18:00
Служба Божа.
Духовна наука 1: Хрест і Терпіння. Чому Бог Дозволяє траплятися проблемам в нашому житті.
ДокладнішеЯ зрозумів, що вервиця є найсильнішою зброєю проти всякого зла в цьому світі
24.11.2017
Мене звати Андрій, мені 24 роки. З самого дитинства мене виховували у християнському дусі, за що я безмежно вдячний моїм прекрасним батькам. У церкву я ходив щонеділі, але сповідався і причащався приблизно двічі на рік. Я любив слухати проповіді, а ще мені подобалися дівчата, які співали в молодіжному хорі. Батьки ніколи не вказували, з ким мені спілкуватися, – я сам вибирав собі друзів. Практично всі вони були затятими атеїстами. Але при цьому хорошими людьми, з добрим серцем, які шукають правди. Часом вони лаяли Церкву (скільки зла вона заподіяла, скільки у неї грошей, які там лукаві священики, і тому подібні, всім відомі ярлики), але це не відвертало мене від дружби з ними.
Недбалі сповіді і втрачене прощення
23.11.2017
Якось перебуваючи в Іспанії, я чув про одного робітника, який знайшов американську стодоларову банкноту. Йому це не здавалося багато. Іспанські банкноти є великі, у два рази більші за американські гроші. Цей робітник запхав стодоларову банкноту у кишеню як сувенір. Через кілька днів, проходячи повз банк, він зайшов туди, щоб запитати, чи його знахідка має якусь цінність. Він дуже зрадів, коли йому сказали, що вона варта 6000 пеастів, тобто приблизно його тримісячний заробіток.
День Гідності і Свободи
21.11.2017
Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…», — зазначено в указі Президента України.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
