«Церква в потребі» найдовше стоїть пліч-о-пліч з усіма викликами, які переживає наша Церква і наш народ»
13.07.2017
Нещодавно владика Богадан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, на запрошення швейцарського відділення Папського благодійного фонду «Церква в потребі» («Kirche in Not»), який вже впродовж десятків років допомагає нашій Церкві в Україні, відвідав Швейцарію, де мав численні зустрічі з жертводавцями «Церкви в потребі».
Елітарно – це вульгарно
13.07.2017
«Говорити про еліту – анахронізм. Слово «еліта» спаплюжене», – сказала ще на початку дискусії Софія Федина, співачка, волонтерка, патріотичний голос України у поїздках по усіх її куточках. Я зрозуміла, про що вона, але була проти того, щоб НЕ говорити. «Елітарний клуб», «елітарні меблі», «елітарний відпочинок», «елітарна вечірка»… Всюди ліпиться слово «еліта», елітарний», і це діагноз.
«Святим духом покликаний служити»
12.07.2017
9 липня, у 40-ий день відходу, у вічність Блаженнішого Любомира Гузара, Верховного Архиєпископа-емерита у крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві, де й поховано Блаженнішого Любомира, відбулася Панахида. Згадували Його та молилися за душу усопшого у всіх греко-католицьких храмах України та за кордоном.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Поради старого ченця
12.07.2017
У нашому шаленому ритмі життя прагнення до духовного насправді аж ніяк не маліє. І так багато духовних пошуків щодня у кожного з нас. Пропонуємо декілька простих, але геніальних спостережень афонського ченця, які не втрачають своєї значимості і сьогодні.
Життя не має глухих кутів – людина сама їх знаходить.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Такі люди і на небі потрібні… 40 днів без Совісті Нації
11.07.2017
Пишу про кардинала Любомира ГУЗАРА трішечки раніше ніж в 40-вий день по смерті Великого ієрарха. Сподіваюся, що читач поступово добереться до цього матеріалу. Я ж маю мету: показати виключно свої враження від зустрічей з особистістю після смерті якої (31 травня) багато українців відчули себе сиротами.
Доля зводила мене з БЛАЖЕННІЙШИМ неодноразово. Останній раз запам’ятався особливо. Це трапилося незадовго до святкування Пасхи – 12 квітня, 2017 року, у середу. За пару днів до цього, я подзвонив помічнику кардинала, отцю Миколі, і поцікавився, чи можна сподіватися на розмову?
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/40 днів без Патріарха
09.07.2017
Вже 40 днів без Патріарха. Мабуть, багато хто з нас відчуває пустку. Похоронні відправи глибоко зворушили учасників і тих сотень тисяч, які за ними слідкували по інтернету і телебаченню. Поки вони тривали, Блаженніший Любомир нaче був з нами, навпаки, ще навіть більше був у словах і спогадах, а тепер ми гостро відчуваємо його відсутність. Я її відчуваю.
В моєму житті Любомир Гузар був присутній більше, ніж 50 років. Тобто завжди був. Він був душпастирем на Союзівці, куди я малим з батьками їздив літом відпочивати, в семінарії при УКУ в Римі він був нашим духівником і моїм сповідником, а потім в Україні я удостоївся бути в колі його співпрацівників і радників протягом 20 років.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
