Традиції надвечір’я Христового Різдва
05.01.2009
Свято Христового Різдва належить до найбільших християнських свят, які Церква відзначає особливо урочисто. Кульмінацією святкового приготування є надвечір'я Різдва - день чування, молитви й посту. Святвечір має не тільки глибокі змістом церковні відправи, але передусім він багатий у нашому народі на cповнені символіки обряди і звичаї, деякі з яких сягають ще дохристиянських часів, розповідає Юлія КОЦАН.
«Час нашого спасення вже настав.
Готуйся, вертепе, бо Діва надходить, щоб родити»
(Стихира вечірні надвечір'я)
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
У ніч з 6 на 7 січня українці святкують Різдво Христове
05.01.2009
УКРАЇНА - Різдво Христове належить до найбільших християнських, так званих дванадесятих свят, які Церква відзначає особливо урочисто. Це свято народження Ісуса Христа - незвичайної події, що від неї весь християнський світ веде своє літочислення. Усі українські Православні Церкви, Українська Греко-Католицька Церква, більшість українських протестантів, а в світі Єрусалимська, Російська і Сербська Православні Церкви святкують Різдво у ніч з 6 на 7 січня. Цей день є офіційним державним святом в Україні.
Згідно з Євангелієм Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в місті Вифлеємі. Богородиця та Йосип Обручник з Назарету прибули до Вифлеєму для участі в перепису населення. Через відсутність місця в готелі родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худоби від непогоди. Під час народження Христа над печерою зійшла Вифлеємська зірка, яка вказала про цю подію трьом волхвам (мудрецям). Першими прийшли поклонитися Христу пастухи, яким радісну звістку сповістив янгол, потім волхви. Волхви піднесли Христу дарунки - золото, ладан і миро.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Відзначення 100-го ювілею
05.01.2009
1 січня 2009 року в Івано-Франківську відзначили 100-ій Ювілей з дня народження провідника України - Степана Бандери. Спочатку урочистості відбулися в рідному селі Степана Бандери - Старому Угринові, поблизу міста Івано-Франківська, де він народився, зростав та виховувався в священичій родині Греко-Католицького священика.
ДокладнішеПривітання Блаженнішого Любомира на Різдво ГНІХ 2009 року
05.01.2009
Високопреосвященним і Преосвященним Владикам,
Всесвітлішим і Високопреподобним отцям,
Преподобним ченцям і черницям,
Дорогим у Христі сестрам і братам мирянам
Мир і Боже благословення!
Дорогі у Христі, через кілька днів ми будемо святкувати Різдво Господа нашого Ісуса Христа, надзвичайно важливу подію для кожного і кожної з нас, для наших родин, для громад, для народу, для Церкви і для всього людства. Ця подія настільки важлива, що ми навіть ділимо історію людства на роки до народження Ісуса Христа та після Його народження. І робимо це не принагідно чи випадково, а на підставі глибокого усвідомлення, що світ до Його приходу на землю сильно відрізнявся від світу, який настав після Його приходу. Так само і з життям кожного і кожної з нас. Коли ми втілюємося в Ісуса Христа через святе таїнство Хрещення, пізнаємо Його і зустрінемося з Ним, наше життя набуває іншого, нового, кращого вигляду. Пізнати, зрозуміти, відчути ту близькість Бога до нас та можливість нашої близькості до Господа - це річ, яка цілковито змінює наше уявлення про людське життя, наше відчуття самих себе, власного життя і життя людства загалом.
Вітаючи вас із святим празником, який от-от настане, сердечно бажаю кожному із вас, як і собі самому, щоб у ці святі дні ми могли наблизитися до Господа Бога, відкрити своє серце до Його любові, прийняти Його, зрозуміти, що Він перший полюбив нас і що зміст нашого життя - відповісти на Його любов своєю любов‘ю, любов'ю до Нього та до всіх своїх ближніх.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
05.01.2009
7 січня 2009 року
Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
- Коротка історія свята
- Про ікону празника
- Тропар та кондак
- Празничний Апостол
- Євангеліє
- Проповідь
Коротка історія
Протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого празника Христового Різдва. У той час був тільки празник Богоявлення, яке святкували 6 січня. Цей празник поєднував у собі і Христове Різдво і Хрещення Ісуса в ріці Йордані. Грецьке слово "Епіфанія" чи "Теофанія", що значить "З'явління" чи "Богоявлення", у перших віках християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, але і його появу на землі, тобто його народження.
Про давню злуку цих двох празників і їхнє святкування в один день свідчить тотожний уклад у нашому богослуженні. Схема богослужби цих празників одна й та сама. Обидва мають навечір'я з постом, Літургію святого Василія Великого з вечірнею у навечір'я, царські часи, велике повечер'я зі співом "З нами Бог", на Літургії "Єлици" і т. п. Різниця в їхньому богослуженні полягає тільки у змісті богослужби.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Поворот від магнетизму до духовних релігій
05.01.2009
Напередодні християнства
Збігає друге тисячоліття від народження Ісуса - засновника світової релігії - християнства, яка стала основою західної цивілізації. Християнство стало завершенням духовного повороту, здійсненого в першому тисячолітті до нашої ери - в період, який вчені називають осьовим часом Сватової історії людства. До цього часу панували магічні релігії, Бога шукали поза людиною, а світогляд формувався міфами. Світ був простий i зрозумілий, всім заправляли численні боги, які вимагали послуху, проте, умилостививши їх, можна було скористатися їхньою силою. Проблеми ж людини - як особистості, як духовної істоти - не існувало.
В осьовий час майже одночасно у всіх високорозвинених цивілізаціях з'явилися вчення, які прагнули збагнути суть людини i суть Бога. Авторів нових вчень - Лао-Цзи, Конфуція, Будду, Зороастра, Платона, іудейських пророків i, нарешті, Ісуса з Назарету нині називають Учителями людства. Завдяки їм з'явився новий тип людини i сформувався той світогляд, який домінує й досі. Людина усвідомила сама себе, свої можливості i свої межі. Перед нею відкрилась безодня безконечного світу i безодня власної душі.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
