Чому слід ходити пішки: 9 аргументів Джерело: CREDO
18.09.2015
Всі лікарі та спортивні експерти сходяться на думці, що ходьба — найбільш безпечний вид фізичної активності для будь-кого.
Вона доволі ефективна, аби тримати під контролем вагу та запобігати хворобам. Вона ідеальна для того, аби «розвантажити» мозок та подумати про своє, помилуватися навколишньою природою, якщо ви прогулюєтесь парком чи заповідником. А якщо у навушниках ще й звучить улюблений трек, вона легко перетвориться на тотальне задоволення.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Щоб мати здорову націю, потрібно мати освічену націю»
17.09.2015
Британський нейрохірург Генрі Марш про медицину, Україну та війну
На Форумі видавців презентували український переклад книги легендарного британського нейрохірурга Генрі Марша «Історії про життя, смерть та нейрохірургію».
Лікаря знають в Україні вже 23 роки, адже він провів тут десятки надскладних операцій. Книга вийшла у «Видавництві Старого Лева». Про українців у ній теж йдеться. Він їх любить і водначас дратується через корумпованість.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Шлю молитву до небес… Покликання і подвиг Митрополита Андрея (частина ІІІ)
17.09.2015
Андрей Шептицький, вступаючи до монастиря, хотів бути монахом і служити своєму народові, а не – ієрархом. Однак, вже через сім років після священичого рукоположення, маючи лише 34 роки, був призначений Станіславівським єпископом. А вже через рік – Львівським митрополитом…
На чолі Львівської архиєпархії та Української Греко-Католицької Церкви митрополит Андрей прослужив 44 роки, починаючи від 1990-го. На цей період припали дві світові війни, відродження польської держави після поділів, посилення незалежницьких прагнень українців, з якими себе ідентифікував церковний провідник народу, підтримуючи їх не лише церковною діяльністю, але також важливими починаннями у сфері культури та суспільної взаємопідтримки і солідарності. Одночасно, він рішуче засуджував прояви кривавого насильства.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Шлю молитву до небес… Покликання і подвиг Митрополита Андрея (частина ІІ)
16.09.2015
«У 1874 році, на початку дев’ятого року життя, Роман вперше сказав мені, що хоче стати священиком. Коли 1881 року в ширшому колі знайомих і друзів заторкувалось питання майбутнього молодих учасників тієї зустрічі, 16-річний Роман сказав: “Я якщо і стану священиком, то лише унійним”. А пізніше звірився своєму другові: “Зупинюся на василіянах”. Через два роки, немов грім серед ясного неба, вдарили мене ці слова: “Отож, мамо, я вирішив стати василіянином. Напишу до батька і вступаю до новіціяту”», – читаємо у спогадах Софії Фредро-Шептицької, матері праведного Слуги Божого Митрополита Андрея.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Шлю молитву до небес… Покликання і подвиг Митрополита Андрея (частина І)
15.09.2015
«Ці наші брати й сестри є відомими представниками величезної кількості анонімних героїв – чоловіків і жінок, одружених і неодружених, священиків і богопосвячених осіб, молодих і старших – які протягом двадцятого сторіччя, "сторіччя мучеників", протистояли переслідуванню, насильству, смерті, щоб тільки не відректись від своєї віри. Як при цьому не згадати далекоглядну й ґрунтовну пастирську діяльність Слуги Божого, митрополита Андрея Шептицького, справа беатифікації якого ведеться і сподіваємось одного дня побачити його у славі Святих?
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Іспит совісті — розмова про любов
14.09.2015
У XVI ст. святий Ігнатій Лойола записав «Духовні вправи», які допомогли йому бачити Ісуса у своєму щоденному житті. Однією з цих вправ був іспит совісті.
Отець Юзеф Августин, сучасний католицький польський письменник, зупинився на цій вправі й детально розписав її в книжці «15 хвилин щирости». В інтерв’ю для CREDO він розказує, чому важливо робити іспит совісті щодня і чи справді для цього достатньо 15 хвилин.
- Яка різниця між щоденним іспитом совісті й тим, який робимо перед сповіддю?
- Коли готуємося до сповіді, то часто зосереджуємося на формальному перелікові гріхів. У цей момент виникають почуття сорому, упокорення. Вони замикають нас на собі й часто перешкоджають зустрічі з Богом.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/