Запрошуємо взяти участь у прощі УГКЦ до Тараса на Чернечу гору в Каневі
9 березня 2024 року, відбудеться Х ювілейна проща Української Греко-Католицької Церкви до Тараса.
В програмі прощі передбачена Архиєрейська Божественна Літургія, урочиста хода до «Тарасової Гори», церемонія покладення квітів та Панахида за упокій душі Тараса Шевченка, й за всіх полеглих за волю України.
ДокладнішеЛьвівський псевдособор1946. Ліквідація УГКЦ.
08.03.2024
08-10 березня - спогадуємо сумні події Львівського псевдособору 1946 року, ліквідації Української Греко-Католицької Церкви та початку її мученицького свідчення віри у підпіллі.
08-10 березня 1946 р. на так званому «Львівському соборі», організованому НКДБ у співпраці з уже православними членами «Ініціативної групи» та російської Православної Церкви, 216 делегатів одноголосно ухвалили рішення відкинути постанови Берестейського собору 1596 р., ліквідувати унію, відірватись від Ватикану і повернутись до православної віри і РПЦ.
Цей «собор» від початку до кінця був справжнісіньким фарсом, а тому акт «возз’єднання» як з погляду церковного права, так і з погляду державного законодавства не мав ніякої юридичної сили. Незважаючи на це, Галицька митрополія вважалась офіційно ліквідованою, а її парафії та вірні були передані під опіку РПЦ.
Греко-Католицька Церква завжди осуджувала цей насильний і незаконний акт і проповідувала всім людям доброї волі про страждання своєї Церкви на рідних землях. Хоч довгі десятиріччя вона була змушена провести в катакомбах, УГКЦ не зламалася і не вмерла, а вийшла з довголітнього переслідування ще більше загартована і скріплена у вірі й любові до Бога і свого народу.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Львівський псевдособор1946. Ліквідація УГКЦ.
08.03.2024
08-10 березня — спогадуємо сумні події Львівського псевдособору 1946 року, ліквідації Української Греко-Католицької Церкви та початку її мученицького свідчення віри у підпіллі.
08-10 березня 1946 р. на так званому «Львівському соборі», організованому НКДБ у співпраці з уже православними членами «Ініціативної групи» та російської Православної Церкви, 216 делегатів одноголосно ухвалили рішення відкинути постанови Берестейського собору 1596 р., ліквідувати унію, відірватись від Ватикану і повернутись до православної віри і РПЦ.
Цей «собор» від початку до кінця був справжнісіньким фарсом, а тому акт «возз’єднання» як з погляду церковного права, так і з погляду державного законодавства не мав ніякої юридичної сили. Незважаючи на це, Галицька митрополія вважалась офіційно ліквідованою, а її парафії та вірні були передані під опіку РПЦ.
Греко-Католицька Церква завжди осуджувала цей насильний і незаконний акт і проповідувала всім людям доброї волі про страждання своєї Церкви на рідних землях. Хоч довгі десятиріччя вона була змушена провести в катакомбах, УГКЦ не зламалася і не вмерла, а вийшла з довголітнього переслідування ще більше загартована і скріплена у вірі й любові до Бога і свого народу.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Шевченко своєю діяльністю та творчістю вчить, як потрібно любити свою Україну», — владика Йосиф Мілян
08.03.2024
У різні моменти своєї історії український народ завжди звертався до Кобзаря. Якщо ми говоримо про Шевченка як про поета й українського пророка, то в нього, як у народній «Біблії», — все доречне. Для кожного українця у нього все має свою значимість і цінність. Тому до Шевченка та його поезії потрібно приходити в «білих рукавичках» — з чистою душею. Зазначив владика Йосиф Мілян, протосинкел Київської архиєпархії, роздумуючи над феноменом Шевченка — чому Кобзар такий важливий для українців, 6 березня в ефірі «Живого телебачення».
Про це йдеться на сайті Київської архиєпархії УГКЦ.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Вічна память "Да Вінчі".
Рік тому під Бахмутом загинув Дмитро Коцюбайло з позивним «Да Вінчі» — перший доброволець, якому надали звання Герой України прижиттєво.
Боєць 67-ї окремої механізованої бригади, комбат. Воювати проти окупантів «Да Вінчі» розпочав ще 18-річним у 2014 році. У 21 він став наймолодшим командиром 1-ї штурмової роти ДУК.
Вічна пам'ять та слава Герою України!
Юрій Бойко.
Докладніше
4 березня народився Михайло Вербицький автор музики державного гімну України
4 березня 209 років тому у священичій родині народився Михайло Вербицький - український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України (1815-1870).
Творча спадщина Михайла Вербицького - одне з найцінніших надбань української культури. Він належить до яскравих представників національної композиторської школи, що сприяли в XIX столітті активному духовному злету українського суспільства. Писав Михайло Вербицький і світську музику. Він є автором багатьох музичних творів на народні мелодії, полонезів, вальсів, вступів до вистав.
Докладніше.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
