Євхаристія
21.08.2014
І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: "Це – Моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на Мій спомин." Так само чашу по вечері, кажучи: "Ця чаша ~ це Новий Завіт у Моїй крові, що за вас проливається." (Лк. 22, 19-20)
Євхаристія – таїнство, яке становить центр життя християнської спільноти. Де є Євхаристія, там є Церква. Таким було розуміння цього таїнства у часи перших християн, і до сьогодні воно не змінилося.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Наш час настав
20.08.2014
Розмірковування на тему християнина і політики завжди здавалися мені марнуванням часу. Ну як можна з-поміж учасників політичних процесів виділяти якусь окрему групу за принципом віросповідання? Що, для них діють інші закони, інші можливості, інші цілі?
Але, якби там не було, в сучасній Україні настав такий час, коли християни можуть сказати своє слово в політичному житті трохи по-іншому. Мовиться не про теоретизування на тему добра і зла чи моральності, а про цілком свідому і продуктивну дію, покликану вирішити дві основні проблеми української політики.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Преображення Господнє
19.08.2014
"Величаємо Тебе, життєдавче Христе, і почитаємо пречистого Твого Тіла преславне Преображення" (Величання на утрені празника).
У цей день наша Церква святкує празник світлого Господнього Преображення. Завдання цього празника — звеличувати славну подію Преображення з життя Ісуса Христа, яке деякі святі Отці називають другим Богоявленням. Важливість події видно з того, що її записали аж три євангелисти: Матей, Марко й Лука. Тож погляньмо на подію Преображення, на установлення празника та на дух його богослужби.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХV
18.08.2014
Висновки роботи
У даній дипломній роботі було досягнуто поставлених завдань: було розглянуто обрані для аналізу поняття, також висвітлено їх у культурному контексті (релігійному та часовому зрізі). Відповідно, найбільше уваги було акцентовано на феномені гумору та сміху. Також було розглянуто дотичні поняття, серед яких: іронія, дотеп, комічне, «сальність», насмішка, глузування, жарт, радість. Для цього було опрацьовано джерела та матеріали: Е. Канта, А. Бергсона, З. Фрейда, С. Халлівела, С. К’єркегора, Дж. Тамера, С. Аверінцева, Л. Карасьова, Й. Золотоустого, Д. Куюнжича, Х. Плеснера.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХІV
17.08.2014
Отож, тепер перейдемо до наших висновків. І як завше, бажаю приємного вам прочитання!
Аналіз анкетування «Сміх як феномен» серед студентів Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
Саме анкетування варто розглядати як емпіричний виміру феномену сміху. Дане опитування було проведене у січні-лютому 2013 р. серед студентів НаУКМА, в котрому взяли участь близько ста респондентів.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХІІІІ
16.08.2014
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.3.4. Нерелігійний вимір гумору в культурі.
Тепер проаналізуємо гумор у арабо-мусульманській культурі. Важливо, що поняття гумору в мусульманських країнах не є однозначним. Так, з одного боку (теоретичний підхід), сміх не є допустимим, схвальним або таким, який би цінували. З іншого боку (практична сторона) без сміху, жартів та маси фольклорних надбань – в котрих є елемент гумору – важко зрозуміти культуру ісламу[1].
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
