визначні події парафії

Непереможні

40 героїв, які вижили під Крутами - короткі біографії незвичайних людей.

У загальній уяві досі живе міф про 300 загиблих студентів. Командир бою Аверкій Гончаренко чітко написав у спогадах, що втрати сягали «до 250 юнаків, одна чота (до 30 людей) студентів і 10 старшин». І при цьому не зазначив, скільки вояків вийшли із бою живими. Сучасні дослідження доводять, що втрати склали від 76 до 83 вбитих і поранених студентів та гімназистів. А куди ж поділись кілька сотень крутян, які повернулись із поля бою? Дехто навіть дожив до поважного віку в Україні.

Герої Крут

Про що говорять легенди?

06.02.2018

Навіть назва цієї місцевості тісно пов'язана з древньою історією, а точніше — з іменами київських князів Аскольда і Діра. Це вони ходили в незапам'ятному 866 році у військовий похід на Царгород. Тоді русичі були близькі до перемоги. Але християни Константинополя стали благати Пресвяту Богородицю, щоб вона врятувала їх від вірної загибелі. І сталося диво: піднялася страшна буря, вона і зруйнувала російський флот. Дивом залишилися живі самі князі. Царгород уникнув руйнації, а вражені величчю християнства Аскольд і Дір негайно хрестилися.

 

Газета «ОРАНТА»

Витрати на соціальне служіння

Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»

Історія життя Владики Івана Хоми

06.02.2018

На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі владики Івана Хоми - секретаря архиєпископа Івана Бучка, канцлера патріарха Йосифа Сліпого, а згодом - апокризарія Києво-Галицької Митрополії при Римському Апостольському Престолі.

Ким же ж був владика Хома і яку роль відіграв для своєї Церкви і народу? Чому ще сьогодні при розповідях зауважуємо зацікавлення його особою та життям. Саме про це хочеться вам, дорогі читачі, розповісти. Народився Іван Хома 27 листопада 1923 року в місті Хирові (сьогодні Старосамбірський район Львівської обл.) в багатодітній сім’ї залізничного робітника, учасника Першої світової війни. Початкову школу закінчив у Хирові, а середню освіту здобув у гімназіях Перемишля та Самбора.

Подальший його життєвий шлях був тернистим. Воєнне лихоліття не дозволило закінчити молодому студенту духовну семінарію в Перемишлі. Коли місто зайняли радянські війська, НКВД разом з польськими шовіністами створили нестерпні умови для подальшого навчання в семінарії. 1945 року її було остаточно закрито. Студенти розійшлися, хто де міг.

Газета «ОРАНТА»

3 лютого - вшановується пам’ять єпископа Антоніна Жолкевського

06.02.2018

Народився майбутній єпископ на Волині - у Луцьку або його околицях, в сім’ї батька Михайла Жолкевського гербу Любич та матері Анни. З родичівством відкликався до польського короля Яна Собеського, що неабияк сприяло його блискавичній церковній кар'єрі. У молодому віці Антонін вступив до Василіянського Чину, а після складання вічних обітів, та закінчення початкових студій у Віленській єзуїтській колегії, навчався в єзуїтській колегії в Браунсбергу (1684 - 1687), а далі в Колегії Конгрегації Поширення Віри в Римі (1687 - 1690). Навчання в Римі завершив докторатом із філософії.

Потім деякий час перебував біля митрополита Кипріяна Жоховського, а згодом у 1697 році отримав привілей на Пінську єпископську катедру, а на василіянській капітулі 1698 року отримав в управління Лавришівську архимандрію, яку до цього мав новопризначений архієпископ. Полоцький Маркіян Білозор, котрий пізніше скаржився до Конгрегації Поширення Віри, що архимандрію віддали Жолкевському, коли той ще не був висвяченим на єпископа.

Газета «ОРАНТА»