Воздвиження Чесного Хреста Господнього
27.09.2017
Празник Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже старовинних празників, але, як історія знайдення св. Господнього Хреста, так і історія установлення празника, покриті серпанком різних легенд і нелегко тут відрізнити історичну дійсність від звичайної побожної легенди.
Треба завважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне почитання-поклоніння св. Хрестові, яке буває в Хрестопоклінну неділю. Тут ідеться про те, що властиво становить цей празник та про що говорить сама назва празника: Воздвиження, що значить Піднесення, цебто осібний урочистий обряд почитання і прославлення св. Хреста.
Десять цікавих тез про те, як проголошують святих у Католицькій Церкві
У липні 2017 року Папа Франциск увів такий спосіб беатифікації, як «ісповідництво віри», тобто блаженні, які постраждали за віру, можуть бути проголошені ісповідниками віри. Але насамперед така особа повинна втішатися славою святості (громада вірних повинна знати день її смерті, мають бути видані книги про цю особу, свідчення про отримані ласки за її посередництвом). Тоді громада подає запит єпископові і він повинен чувати над цим процесом. Єпископ, розваживши, номінує постулятора, який збирає документи, свідчення людей, консультується із Синодом, запитує думку Рима. Крім того, єпископ номінує трибунал, історичну комісію, богословів-цензорів.
ДокладнішеХресні батьки і все про них
25.09.2017
В перші часи християнства, людина, котра бажала стати християнином і вступити в церковну спільноту, заявляла про цей намір настоятелю Церкви. Хтось з вірних цієї громади представляв таку людину перед Церквою і настоятелем. Таким чином, він ставав поручителем цієї людини. Зараз таких поручителей називають хресними батьками або кумами, в Требниках їх названо восприємниками. Слово «кум» походить з латинської, а в нас прийнялося як «хресні батьки». Воно означає лише сполучник «з», тобто тих, хто є з похресником. Місія поручителя полягала в тому, що він свідчив перед всією громадою, що його підопічний є людиною відповідальною і гідний бути християнином.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Положення XVI Фестивалю-конкурсу духовної пісні «Аскольдів глас»
До участі в XVІ Фестивалі-конкурсі духовної пісні «Аскольдів глас» запрошуються аматорські хорові колективи.
Мистецький захід відбудеться 23 грудня 2017 р. в актовій залі Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова (м. Київ, вул. Пирогова, 9, ст. м. Університет).
Переможці будуть нагороджені дипломами, пам’ятними подарунками та грошовими преміями.
Докладніше«Роль релігії в європейській інтеграції – перспективи України та ЄС»
25.09.2017
Згідно із соціальним вченням Католицької Церкви, є чотири головних принципи, на яких має будуватися сучасне європейське суспільство. Я називаю їх принципами, бо їх можна прирівняти до наріжного каменя чи навіть чотирьох наріжних каменів і на них збудувати успішне суспільство. Перший принцип – гідність людської особи, другий принцип – це загальне добро, третій принцип-фундамент – це солідарність і останній, четвертий принцип - це субсидіарніть.
Доповідь Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава на Міжнародній конференції
«Роль релігії в європейській інтеграції – перспективи України та ЄС» Київ, 19 вересня 2017 року Божого
Без Вашого свідчення катехиза не зможе осягнути свою мету
23.09.2017
Голова Патріаршої Катехитичної Комісії УГКЦ Єпископ Петро Стасюк звернувся до всіx, хто допомагає здійснювати катехитичне служіння у нашій Церкві з нагоди дня Катехита.
Всевишнім і всесвітлішим отцям-парохам Греко-Католицької Церкви Катехитам
Слава Icycy Христу!
«Як скульптор iз глини формує постать мистецького твору, так священик i катехит, працею не менше мистецькою, у м’якому воску дитячої душі виробляють образ i подобу самого Ісуса Христа. Вони неначе малюють Христову ікону й, очевидно, чим більше в цю роботу вкладають старанності, вміння, мистецького знання… почуття i потреб i характеру, її похибок i пристрастей, чим більше в цю роботу вкладають своєї молитви й жертви, тим вищим виходить мистецький твір їх рук» (Митр. Андрей Шептицький, Наука катехизму // ЛАЕВ: 15 сергтя 1934, с. 172-176.)
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/