Йосип Сліпий - голова Української підпільної церкви (частина ІІ)
18.02.2015
Розділ I. Становлення особи Йосипа Сліпого
1.1 Родинне виховання, шкільні роки
Блаженніший Кир Йосип Сліпий народився 17 лютого 1892 року в с. Заздрість Теребовлянського повіту. Як він пізніше сам згадує у споминах, записаним його довголітнім помічником вл. Іваном Хомою: "Моє родинне село називається Заздрістю, кажуть тому, що всі навколишні села заздрили йому багатства і говорили, що воно справді, є оселею, медом і молоком пливучою. Заздрість лежить на високій подільській рівнині між Серетом і Стрипою, близько містечка Струсів, Теребовельського повіту. З неї дуже добре видно Теребовлянські і Струсівські гори, покриті лісами. ”[1]
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Сім шляхів хорошого посту
18.02.2015
Великий Піст — це особливий час покаяння й аскетичних подвигів. Ми стаємо до бою з нашими пристрастями і бажаннями, і, зрештою, з дияволом, який намагається керувати цим світом. Наша мета — набути чисте серце, здатне сприйняти радість свята Воскресіння Господнього, Великодня, найвеличнішого і центрального свята літургійного року.
Йосип Сліпий - голова Української підпільної церкви (частина І)
17.02.2015
Без знання минулого не може бути майбутнього. Ця істина відноситься як до кожної людини на сімейному, родинному рівні, так і до народу взагалі. Так само як долі окремо взятої людини складаються у історію родини, так само вони витворюють історію нації і далі, - всесвітню історію. Важливо, відчитуючи цю історію, добратися до першоджерел, зрозуміти чим керувалося суспільство і кожен його член в тих чи інших життєвих обставинах, щоб взяти собі на озброєння їх геніальні винаходи й здобутки і, навпаки, вберегтися від помилок.
«Мир», що вбиває справедливість, та війна, яка стоїть на її захисті?!
17.02.2015
Ідеальною формою співжиття між людьми та державами у цьому світі є мирне співіснування. Проте жорстока реальність наполегливо переконує нас, що це практично неможливо. Вся історія людства позначена постійними військовими конфліктами. Блаженний Августин у свій час зазначав, що в цьому порочному світі війна – це реальність неминуча. Він навіть вбачав у ній певного роду Божественне покарання за гріх.
Справедлива війна
Багато осіб як з церковного середовища, так і непрактикуючих чи невіруючих у різні епохи завжди бачили війну як зло, проте також вважали деякі війни виправданими, бо саме завдяки таким війнам, як це не парадоксально звучить, було можливо досягнути миру, відбивши напад агресора, відновивши справедливість та направивши заподіяну шкоду. Такі війни називали «справедливими».
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Історія світу (14 липня)
13.07.2013
Жила колись Мишка, яка мріяла стати царицею звірів. Наказала зробити для неї трон із хліба та корону з шоколадної обгортки, а тоді оголосила: «Я – цариця звірів! Чотириногі, двоногі, крилаті і повзучі – всі маєте мене слухати, поважати і приносити подарунки у день народження». Звістка швидко розійшлася, бо звірі полюбляють пліткувати. Першими прилетіли Бджоли, які хутко вклонилися цариці, принісши трохи меду, і незадоволено гуділи: «Маємо так багато роботи, ще цього нам бракувало! Однак ми виконали наказ, і нас зауважили!..»
Приходили також инші звірі, яким нічого було робити, і вшановували царицю.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Суспільне питання в енцикліці Папи Франциска Lumen Fidei
13.07.2013
«Якщо усунемо віру в Бога з наших міст, між нами ослабне довіра, нас об’єднуватиме лише страх, а стабільність буде під загрозою», – читаємо в 55-му пункті першої енцикліки Папи Франциска Lumen Fidei (Світло віри). За його словами, віра, прийнята та поглиблена в сім’ї, через досвід любові Небесного Отця, здатна просвітлювати всі суспільні стосунки, відкриваючи нам шлях до взаємного братерства.
Святіший Отець зазначає, що центром біблійної віри є Божа любов і Його дбання про кожну людину, і коли цей критерій притемнюється, людина втрачає своє місце у Всесвіті, губиться серед природи, відмовляючись від моральної відповідальності або претендуючи на роль абсолютного судді, приписуючи собі право необмежених маніпуляцій.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.200.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.



