Святі Отці про Пасху
21.04.2009
„Сьогодні люди з'єдналися з ангелами, і одягнені в тіло разом з безтілесними силами тепер возносять піснепіння. Сьогодні знищена влада диявола, сьогодні розірвані пута смерті, ударемнена перемога аду... через своє воскресіння Христос відкрив нам дорогу до спасіння" (св. Іван Золотоустий).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Послання “Urbi et Orbi” Папи Бенедикта XVI
21.04.2009
"Дорогі брати і сестри з Рима та всього світу!
Від усього серця висловлюю Вам пасхальні вітання словами Святого Августина: "Воскресіння Господнє - це наша надія" (Августин, Sermo 261, 1). Цими словами, великий Єпископ пояснював своїм вірним, що Ісус воскрес, щоб ми, приречені на смерть, не впадали у відчай, вважаючи, що життя повністю завершується у момент смерті; Христос воскрес, щоб дарувати нам надію. Дійсно, ось одне з питань, яке найбільше непокоїть людство: «Що буде після смерті?» Сьогоднішня урочистість дозволяє дати відповідь на так важливе запитання, кажучи, що останнє слово не за смертю, адже вже тріумфує Життя. І це наше переконання ґрунтується не на звичайній людській логіці, а на історичному факті віри: Ісус Христос, розп'ятий і похований, воскрес у своєму прославленому тілі. Ісус воскрес, щоб також і ми, віруючи в Нього, мали життя вічне. Ця звістка міститься у серці Євангельського послання. Святий Павло гаряче наголошує, кажучи: "Якщо Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна віра ваша". І додає: "Якщо ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми - найнещаcніші з усіх людей" (1 Кор. 15,14.19). Від світанку Пасхи світ проймає нова весна надії; з цього дня розпочалося наше воскресіння, оскільки Пасха не лише позначає, якийсь момент історії, а дає початок нового стану: Ісус воскрес не для того, щоб пам'ять про Нього залишалася живою у серцях його учнів, а щоб Йому Самому жити в нас, і в Ньому ми можемо вже відчувати радість вічного життя.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Пам’ять за свій рахунок
18.06.2008
Меморіал має бути побудований, він потрібен анітрохи не менше, аніж Парк Слави чи музей Великої Вітчизняної війни - із цим ніхто не сперечається. Питання лише в тім, як саме, хто і за які гроші має це робити. Слова про національну пам'ять та консолідацію навколо значимих подій сповнені смислу. І з тим, що ці «значимі події» зазвичай трагічні - теж нічого не вдієш. Із щастям ми воліємо усамітнюватися. Трагедії змушують згуртуватися. Тому, напевно, меморіали настільки ж важливі для народу в цілому, наскільки сумні для кожного його представника окремо. Але що саме змусить кожного з нас стати частиною цієї пам'яті? Що таке в принципі меморіал? Спільне діяння, яким ми підтверджуємо і культивуємо свою причетність.
історія Аскольдової Могили, Друковані ЗМІ
ДокладнішеВоскресіння Господнє на Аскольдовій Могилі
19.04.2009
Котилася писаночка з гори на долину,
Прикотилась прямісінько до нас у гостину,
А за нею йде Великдень, несе білу паску,
Дзвонить в дзвони, всім дарує радощі і ласку.
Відчиняймо ворітонька, гостоньків вітаймо,
"Христос воскрес!" усі разом мерщій заспіваймо.
визначні події парафії, Фотоархів
ДокладнішеАктивісти ЗСК зруйнували паркан на забудові поблизу Аскольдової могили
16.06.2008
"Аскольд постане із могили!". Цим пророцтвом активісти організації "Збережи старий Київ!" лякали будівельників висотки, яку зводять неподалік Аскольдової могили у Києві. Активісти вдягли кольчуги та пішли навалою на будмайданчик - будівельники теж не розгубилися і відповіли "симетрично".
ДокладнішеБрестський мир в інтерпретаціях, але без аналізу
13.06.2008
2007-2008 роки мали стати бенефісом українських істориків. Ще б пак. Уперше за роки незалежності влада наріжним каменем державної політики поставила відновлення національної пам'яті українців і заповнення білих плям, якими перенасичена наша історія. До того ж ці роки якнайліпше кореспондують із 1917-1918 та 1932-1933 роками: для вихідців із совєтської науки 90- і 75- річчя - справжнісінький Клондайк, який, проте, не лише таїть скарби, а й вимагає ініціативності, трудолюбства, зрештою ґрунтовних знань. Шкода, але із цим у нас в декого скрута.
Докладніше.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
