#СвітлоРіздва - флешмоб на підтримку родин у скруті
13.01.2021
Зворушливі, ніжні, сповнені добра та радості, інколи з нотками світлого суму, а інколи практично з рецептами святкових страв – в рамках флешмобу #світлоріздва українські митці, журналісти, волонтери, лікарі зі Львова, Києва, Дніпра, Краматорська діляться різдвяними історіями на підтримку благодійної акції Різдвяна свічка Карітасу України. Хтось розповідає про сімейні традиції, хтось згадує свої перші колядки та вертепи, а хтось - кумедні моменти в процесі підготовки до Різдва, та всі вони мають на меті поділитись справжнім світлом з тими хто цього потребує.
Чи можна говорити дітям неправду задля їхнього блага?
12.01.2021
Мета жодним чином не освячує засоби. Ніякі благородні мотиви не можуть виправдати брехню. Не можна брехати дітям, навіть задля того, аби їх захистити.
Коли ми говоримо неправду, то відвертаємося від Бога і таким закриваємося на Його світло та діяння в нашому житті. Божа благодать — наша єдина зброя у боротьбі зі злом.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святий Йосафат Кунцевич – його життя і доба. Ч.-7
12.01.2021
РОЗДІЛ V ЙОСАФАТ – ПОЛОЦЬКИЙ АРХИЄПИСКОП
Із 1617 р. Йосафат вступив у новий і остаточний етап свого життя: єпископський. Цей етап можна поділити на частини: єпископське служіння, пастирське страждання, свята смерть. У цьому розділі розглянемо першу частину цього етапу – єпископське служіння.
1. – НОМІНАЦІЯ, СВЯЧЕННЯ І В’ЇЗД ДО ПОЛОЦЬКА (1617-1618)
Дня 26 липня 1617 р. митрополит Рутський розкрив привселюдно свої заміри відносно полоцької архиєпархії: подбати про архипастирське служіння в цій архиєпархії, з огляду на похилий вік архиєп. Ґедеона Брольницького (90 літ), на душпастирські вимоги церковного правопорядку та збереження церковного майна.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Пожертви парафіян церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі у грудні 2020 р. Б. перераховані на банківський рахунок церкви
Господи Боже, Спасителю наш милостивий. Ти все твориш і будуєш на спасіння роду людського. Прийми ж ці щирі пожертви, принесення Тобі, а цих жертводавців спаси і помилуй, нагороди їх Твоєю небесною благодаттю, і подай їм відпущення гріхів, і вчини їх учасниками Царства Твого.
Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
Докладніше«Подяка хай буде Богові за Його дар несказанний» (1 Кор. 15,57)
11.01.2021
Починаються сторінки нового календаря, тому хочеться сказати величні слова подяки за кожен прожитий день і за кожну прожиту мить: «Подяка хай буде Богові за Його дар несказанний» (1 Кор. 15,57)
Перше вересня є для Церкви початку Індикту, тобто Церковного року. Європейська практика святкування Нового року дня 1 січня прийшла до нас від царської Росії, пізніше називали советским роком, бо духовно живемо юліанським численням. Тобто живемо в поєднанні двох календарів і сьогодні за звичаєм опівночі на Аскольдовій могилі зійшлись вірні славити, благодарити й дякувати Господеві
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Не забувати про обійми, аби підвестися разом після пандемії
11.01.2021
В період, коли людям потрібно дистанціюватися одні від одних, аби запобігти поширенню пандемії, пригадуємо наскільки важливими є обійми. П’ять років тому в одній із своїх проповідей Папа Франциск говорив про милосердя і обійми Бога.
Обійми не є другорядним елементом життя. Соціальне дистанціювання, спричинене пандемією, глибоко змінило структуру людських взаємостосунків: відсутність можливості обійняти рідну і близьку людину чи друга часто призводить до почуття ізоляції, смутку й самотності.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
