Віра, Надія, Любов…
03.02.2015
Зовсім випадково сьогодні натрапив на три свої короткі тексти, виголошені у радіоефірі штабу АТО (АТЦ), Краматорськ, у вересні 2014 р. Іще тоді, коли живим був Вовчик (на фото ліворуч), який нещодавно загинув під Донецьким аеропортом…
ВІРА
Вона дозволяє стояти впевнено обома ногами на твердому ґрунті дійсності. Вона дає можливість відважно, крок за кроком, прямувати у напрямку досягнення остаточної мети. Вона дарує людині здатність бачити сяйво перемоги навіть у густих сутінках конкретної поразки.
Звіт №14 про НАДХОДЖЕННЯ ЛИСТІВ 12.12.2014 р. — 13 листів
03.02.2015
“... Мама їхня ще сидить в Чернігівській тюрмі, а тато помер 7 червня 2013 р. Правда прийшлось мені його хоронити, так що ці діти сироти уже наполовину. Я їм сказала, що це листа написав до них Святий Миколай. Я дуже вдячна, що ви мою родину не забули. Іванці 9 років буде 19 квітня, а Марусі 7 років 8 лютого. Іванка ходить в 3 клас а Марійка в 1 клас розмір взуття Іванки 28-29 а Марійки від 26 28 розм. Більше нічого неможу вам написати бо Ваша поміч і так велика допомога нашій сімї. Дуже дякую”
Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
ДокладнішеОКСЕН ЛІСОВИЙ: ДІТЯМ НА СХОДІ ТРЕБА ПОКАЗУВАТИ, ЯКІ МОЖЛИВОСТІ ДАЄ Україна
03.02.2015
Розмова з директором Національного центру «Мала академія наук України» розпочалася не зі стандартних запитань. «ОУ» завітала до Оксена Васильовича у той момент, коли він переглядав фотографії, зроблені під час поїздки на схід нашої країни. На світлинах – школи з вибитими вікнами і посіченими «Градами» стінами, юні, але вже такі серйозні обличчя хлопців і дівчат. А ось – діти зібралися в актовому залі послухати не лише про потенціал, який може дати наука, а й про власний вибір і свою Батьківщину.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Ансамбль «Аніма» відвідав в'язнів на Київщині
02.02.2015
31 січня 2015 року Жіночий вокальний ансамбль «Аніма», що при церкві св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі під керівництвом Катерини Чаплик, здійснив місійну подорож до виправних уставнов, розташованих на Києвщині. Колектив у складі Наталії Грищенко, Наталії Мальцевої, Роксолани Шпіци, Анастасії Друзюк, Катерини Чаплик, Мирослави Кирилюк, Олени Сакалюк відвідав Березанську (№ 95) і Бориспільську (№ 119) виправні колонії Управління ДПтС України у Києві та Київській області, де відбувають чоловіки. Групу супроводив капелан о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Я – КАПЕЛАН…
02.02.2015
Засніжена дорога, промерзле повітря. У рясі та бронежилеті із Святими Тайнами у кишені біля серця прямую до позиції, де очікують Христа: хлопці попросили про Сповідь і Причастя. Звуки пострілів стають усе ближчими, кулі починають свистіти зовсім поруч. Можливість повернутися залишається, але ж очікують – Христа!.. Один із найщасливіших моментів мого священства: добровільно і свідомо, із спокійною певністю, приймаю рішення продовжувати шлях, адже я – для Нього, а значить – для них… і немає мене без мого служіння…
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Євген Сверстюк: «Мало самого таланту: треба мати український хребет»
31.01.2015
Людина приходить у світ, щоб виповнити його таїною своєї присутності. Таїною, яка помножує радість, мудрість та світлість Божого задуму. Розмову про Євгена Сверстюка слід провадити спокійно, поза пафосом і дифірамбами. Він був людиною, умудреною життям, відчуттям власної міри присутності у світі.
Уже нині приходить розуміння того, що він єдиний виповнював цілий пласт культури, такої потрібної за теперішніх умов, розуміючи необхідність культивування й збереження духовних цінностей. Жодна його публікація не лишалася поза увагою публіки. Його любили, його не любили, але читали всі й усі коментували. Його книги розходилися блискавично й відразу ставали бібліографічною рідкістю.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/