«Якщо люди не бачать Бога у священику, він не виконує покликання»
02.12.2015
Мені прищепили любов і велику повагу до Євхаристії мої батьки. Коли наставала неділя, і якщо вона не була робочою (а за радянських часів часто на великі свята, такі як Великдень, змушували до праці, аби не дати людям можливості піти до храму), ми всі разом ішли до храму на Євхаристію. То було як закон. То було основне в нашому житті.
Батьки мені багато розповідали про Євхаристію, про Святу Месу, про те, як треба її переживати, як треба поводитися в храмі, і я бачив, як вони самі переживали Літургію. Коли приходиш до храму, то треба уважно слухати, бо Месу тоді служили латиною, і богослужіння тривало близько трьох годин. Так було до ІІ Ватиканського Собору. Потрібно було слухати уважно, бо я знав: вдома мене спитають, про що була проповідь. Після повернення додому був такий собі іспит.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Чума ХХ століття
02.12.2015
– Коли доля прирікає людину на смерть, людина змінюється і стає ближчою до Бога,- розповідає про спілкування із хворими отець Анатолій. – Коли людина усвідомлює, що вона вже не може змінити вирок і є приреченою на смерть вона починає щиро молитися. Звертається до Господа від чистого серця.
… Після служби сніг припинився. Повітря наповнилося спокоєм. Проходячи крізь вогники «кашне» на свіжому снігу, подумалося: – чи зможе червона хустина зігріти хоча б одну душу?, а ось молитва і пам’ять, безперечно, подарують спокій не одній спочилій душі…
Докладніше«Повернення»
01.12.2015
29 листопада 2015 року у церкві св. Миколая Чудотворця Мирликійського на Аскольдовій могилі відбулася презентація книги українського дисидента, багаторічного політв’язня радянських таборів, письменника Миколи Горбаля «ПОВЕРНЕННЯ» (Харків: «Права людини», 2014).
Микола Горбаль народився 1940 року на Лемківщині. У п’ятирічному віці разом із родиною розділив трагічну долю лемків – переселення з рідної землі. Вертаючись на батьківщину, сім’я оселилася на Тернопільщині.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Скарби Андрея Шептицького
30.11.2015
Cлуга Божий митрополит Андрей Шептицький, своєю всебічною і невсипущою працею піднімав український народ до рівня зрілости й гідности бути самостійним державним народом. За мудрі настанови й великі труди він отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит.
Нині пригадаймо його великі скарби, які він поклав на жертовник служіння Богові й своїй Вітчизні.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Катехитична школа в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору
30.11.2015
У ході планування навчального року катехитичної школи, окрім основної програми, було передбачено ряд святкових та відпочинкових заходів та екскурсій з метою поглиблення знань про українську історію та культуру, і роль церкви у ній. Так,15 листопада усі групи і батьки школи разом з катехитами відвідали Національний музей «Меморіал жертв Голодомору».
УГКЦ ініціює загальноцерковний рух протидії корупції
Питання протидії корупції було головною темою цієї сесії Синоду. Аналізуючи витоки цієї суспільної недуги, члени Синоду заслухали доповідь про суспільні очікування від Церкви щодо подолання корупції в Україні, яку виголосив пан Мирослава Маринович, президент Інституту релігії та суспільства і проректор із питань призначення та місії УКУ, а також доповідь про практичні заходи щодо подолання корупції, яку виголосив пан Сергій Гула, координатор Національного руху «Ні хабарництву! Я не беру і не даю хабарів».
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
