Готується нова душпастирська інструкція про Засоби Масової Інформації
04.11.2009
Папська Рада від Засобів Масової Інформації готує нову душпастирську інструкцію, яка буде видана замість документа з 1992 року „Aetatis novae”.
Інформацію про це уділив архієпископ Клаудіо Марія Челлі. Дане засідання завершиться аудієнцією з Папою Бенедиктом XVI у четвер.
"Заповіт" гетьмана всієї України та військ козацьких Павла Скоропадського
04.11.2009
"Заповіт" гетьмана всієї України та військ козацьких Павла Скоропадського. 3 серпня 1918 р.
ЦДАВО України, ф. 3766, оп. 3, спр. 10, арк. 3.
Текст зречення Павла Скоропадського: «Я, Гетьман всієї України, протягом семи з половиною місяців докладав усіх своїх зусиль, щоб вивести край з того тяжкого стану, в якому він перебуває. Бог не дав мені сил впоратися з цим завданням, і нині я, згідно з обставинами, що склалися, керуючись виключно благом України, відмовляюся від влади».
26 квітня 1945 року Павло Скоропадський внаслідок отриманих поранень під час бомбардування помер. Поховано Гетьмана на кладовищі в Оберсдорфі.
Заповіт Андрея Шептицького
04.11.2009
ЗАПОВІТ
Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького,
переданий на руки Св. Отця Папи ПІЯ XI
Рим, липень 1923
В мирі!
Святіший Отче!
Я виїжджаю з Риму, будучи попереджений, що по моєму повороті до Львова я буду убитий. Я приймаю цю смерть як допуст Божої волі. І я радо віддаю своє життя Господеві за з'єдинення Церков та щоб випросити в Бога Христовий мир між католиками наших країн - на жаль, розділених несправедливостями та віковою ненавистю.
ДокладнішеЛеся Українка
04.11.2009
|
|||
Вкраїна бачила не раз,
Як тії закоханці
Надвечір забували все,
Про що співали вранці.
Леся Українка, з вірша
на роковини Т.Г.Шевченка
Україні, попри всі негаразди, які випадали на її долю, добре велося, здається, тільки на пісні, кобзарів та поетів. Пісень маємо стільки й таких, що чи й знайдеш по інших краях. Коли в 20-х роках минулого століття визначний диригент, композитор і етнограф О.Кошиць зі своєю мандрівною капелою зачарував увесь світ, одна з газет писала: «Українська пісня — то спів небесний». Кобзарі, бандуристи та лірники, ці «степові Гомери», «малоросійські рапсоди» творили унікальні народні думи — неперевершені зразки історичного епосу. Прошкуючи від села до села, від міста до містечка, вони виконували також комунікативну місію, були своєрідною «усною поштою». Їхній нахил до «політінформації» дуже швидко помітили хижі сталінські конкістадори. Розповідають, що майже весь склад з’їзду кобзарів у Харкові було схоплено і розстріляно... Саме кобзарство опинилося під фактичною забороною.
ДокладнішеМузей Заповіту Т.Г.Шевченка
04.11.2009
Ідея створення музею Заповіту Т.Г.Шевченка в Переяславі-Хмельницькому в меморіальному будинку його друга Андрія Йосиповича Козачковського була настільки органічною і не заперечною, що ця ідея була палко підтримана, як науковцями заповідника, громадськістю міста так і творчими, демократично налаштованими людьми Переяслава та України.
ДокладнішеЗвернення Комісії УГКЦ
03.11.2009
Звернення Комісії УГКЦ
у справах душ пастирства охорони здоров'я
з приводу поширення епідемії в Україні
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри у Христі!
Сьогодні в Україні склалась тривожна ситуація через поширення недуги, яка уражає без огляду на вік та стать український народ. Інформація, яка розповсюджується не має певності і одностайності ані щодо справжньої причини недуги, ні щодо її визначення, ні щодо походження, як і щодо можливих прогнозів. Це лише у зайвий раз підсилює страх та тривогу людей.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
