«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХV
18.08.2014
Висновки роботи
У даній дипломній роботі було досягнуто поставлених завдань: було розглянуто обрані для аналізу поняття, також висвітлено їх у культурному контексті (релігійному та часовому зрізі). Відповідно, найбільше уваги було акцентовано на феномені гумору та сміху. Також було розглянуто дотичні поняття, серед яких: іронія, дотеп, комічне, «сальність», насмішка, глузування, жарт, радість. Для цього було опрацьовано джерела та матеріали: Е. Канта, А. Бергсона, З. Фрейда, С. Халлівела, С. К’єркегора, Дж. Тамера, С. Аверінцева, Л. Карасьова, Й. Золотоустого, Д. Куюнжича, Х. Плеснера.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХІV
17.08.2014
Отож, тепер перейдемо до наших висновків. І як завше, бажаю приємного вам прочитання!
Аналіз анкетування «Сміх як феномен» серед студентів Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
Саме анкетування варто розглядати як емпіричний виміру феномену сміху. Дане опитування було проведене у січні-лютому 2013 р. серед студентів НаУКМА, в котрому взяли участь близько ста респондентів.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХІІІІ
16.08.2014
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.3.4. Нерелігійний вимір гумору в культурі.
Тепер проаналізуємо гумор у арабо-мусульманській культурі. Важливо, що поняття гумору в мусульманських країнах не є однозначним. Так, з одного боку (теоретичний підхід), сміх не є допустимим, схвальним або таким, який би цінували. З іншого боку (практична сторона) без сміху, жартів та маси фольклорних надбань – в котрих є елемент гумору – важко зрозуміти культуру ісламу[1].
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХІІІ
15.08.2014
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.3.3.Співвідношення гумору та сміху у праведників та поган ісламу
Коран численно ілюструє комічні ситуації при зіставленні поведінки праведників та поган. Наприклад, під час блискавок та громів[1]. Так, погани позатуляли вуха, коли гримів грім – так, начебто це мало врятувати їх від страху та смерті.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Маковея
14.08.2014
14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковея, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. Пам'ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.
Це свято прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ХІІ
13.08.2014
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.3.2. Персональний гумор у Корані: Авраам, Сара, Аллах.
Почнемо із постаті Авраама, який попри свою особливість у очах Аллаха, був не просто смиренним, але і міг «стібатись». Мова йде про дотепність, котру Авраам придумав, аби у гумористичному варіанті висміяти ідолів (їм дуже хотіли поклонятись ізраїльтяни).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/