Святий Миколай у тюрмах.
Увечері 17 грудня напередодні свята Слідчий ізолятор № 13 м. Києва прийняв гостей. Перед вечірньою прогулянкою та перевіркою понад сто душ в'язнів, що відбувають термін покарання у Київському СІЗО, зібралися у клубному залі поруч каплиці Святого Іова Багатостраждального.
Докладніше
Недільна служба
10 грудня 2006 р. Підвальне приміщення - крипт - Церкви святого Миколая на Аскольдовій могилі.
Під час дитячої служби.
Фото з газети газети "Оранта"
ДокладнішеПилип Морачевський – перший перекладач Євангелія українською
(до 200-річчя від дня народження)
Сьогодні мало хто знає ім'я Пилипа Морачевського, а тим більше його працю, яка спонукала міністра внутрішніх справ тодішньої Росії Валуєва до видання отого сумнозвісного для нашого народу Валуєвського указу: «... никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может!».
ДокладнішеРеколекції в'язничного капеланства
“В'язничне середовище. Вплив душпастирства на в'язнів. Переміни пенітенціарних систем у пострадянських країнах”.
Ворзель 27- 30 листопада 2007 р. Б.
Докладніше
Служба ув'язненим
20 листопада 2006 року жінкам, що перебувають в Уманській жіночій колонії, Благодійний Фонд "Карітас-Київ" передав допомогу.
Понад 400 жінок, серед яких переважно молоді дівчата, які вперше потрапили до в'язниці, називають тут спецконтингентом колонії. Теплий одяг, взуття та гігієнічні засоби, медикаменти – найбільш потрібні речі.
Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
ДокладнішеЗемля. Для Довженка
20.10.2006
Один із великих українців, кінорежисер Олександр Довженко спочиває в Москві - на Новодівочому цвинтарі. Хоча колись заповідав, щоб його поховали в Україні.
«Померли, напевне, і мати, і батько. Од голоду чи німецької кулі імені моїх друзів. (Батьків не вивезли з окупованого Києва. - Ред.) Хочу і я, де б я не впав, лежати у Києві, на горі, біля зруйнованої Лаври, над Дніпром». (Запис у щоденнику, червень 1942 року).
Ще через три роки, у листопаді 1945-го: «Я вмру в Москві, так і не побачивши України. Перед смертю я попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю у Києві, десь над Дніпром на горі».
- Олександр Довженко заповідав, щоб його поховали на батьківщині і назвав місце - у Києві. Чому ви підтримали ідею перепоховання в Сосниці? - Він прагнув до України. Це головне. Я переконаний: недостатньо тільки перевезти прах. Потрібно, щоб відродилася національна ідея. Потрібна цілеспрямована державна політика, підтримка. Необхідно виявити політичну волю.... Коли довідався, що біля Аскольдової могили в Києві хочуть побудувати пантеон для відомих українців, ця думка не здалася мені гарною. Довженко заслуговує не почесного гуртожитку, а окремої могили.
історія Аскольдової Могили, Друковані ЗМІ
Докладніше.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
