Список, який врятував мою сім’ю
06.10.2013
Я трималася до останнього. Але настав день, коли мої сили вичерпалися, і як тільки чоловік поїхав на роботу, я зібрала речі, взяла нашого 14-місячного сина і пішла з дому. Той рік був єдиним, коли ми жили в одному місті з моїми батьками. Очевидно, можливість втекти до тата й мами спростила моє рішення залишити Білла...
Заплакана і розсерджена, я пішла з мамою на кухню. Вона тримала дитину, а я, ридаючи, виправдовувала свій вчинок. Мама налила мені кави і сказала, що вони з татом допоможуть мені. Я полегшено зітхнула, дізнавшись, що вони на моїй стороні.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Двоє друзів (6 жовтня)
06.10.2013
Старший називався Франк і мав 20 років. Молодшого звали Тед і йому було 18. Разом вони проводили багато часу. І'х дружба сягала ще молодших класів школи. Разом вони прийняли рішення піти до війська. Перед виїздом з дому склали присягу перед собою і перед родинами, що берегтимуть одне одного.
«Великий батько нашого народу»
05.10.2013
«Ми кажемо щодо митрополита Андрея «великий син», але, на мою думку, краще було б сказати «великий батько нашого народу». Про це сказав Архиєпископ-емерит Блаженніший Любомир (Гузар), відкриваючи 3 жовтня в Києві виставку «Пам’яті митрополита Андрея Шептицького. Пам’ятки з колекції Музею сакрального мистецтва імені о. Антона Петрушевича Львівської митрополії УГКЦ».
Листи ув'язнених
05.10.2013
Я рада навіть тим, що знаходячись тут я можу заздалегідь застерегти молодь та молодих матерів, тай матерів взагалі, щоб не робили помилок у своєму житті. Були більше з Богом. Тому що коли ми відступаємо від Бога, забуваємо про Нього і живемо собі так: «Я сам собі хазяїн і пан і ніхто мені не до розказу» то рано чи пізно ми із своєю гордістю та пихатістю опиняємось в тюрмі.
Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
ДокладнішеЛазуровий грог (5 жовтня)
05.10.2013
Був собі чоловік, простий і бідний. Увечері, після цілоденної важкої праці, повертав додому змучений і з поганим настроєм. Він із заздрістю дивився на людей, що їхали в автомобілях, сиділи за столиками у кав'ярнях.
Духовна проща до Чернігова
04.10.2013
Минула субота, 28 вересня, для парафіян Церкви Миколи Мерликійського на Аскольдовій Могилі минула у Чернігові. До міста з 1300-літньою історією великим автобусом вирушили понад 50 людей, половина з них – діти, вихованці катехитичної школи, а також діти парафіяльної служби Божого милосердя Карітас-Печерськ. Мандрівка, як годиться, почалась з Молебня до Богородиці в храмі Петра і Павла, яку відправив о. Анатолій Тесля, духівник прощі. Далі гості поринули у сиві часи давнини, відвідуючи храми, в яких молились ще чернігівські князі.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
