Кипріян Стецький – єпископ Луцько-Острозький
05.01.2018
Сьогодні, 5 січня вшановується пам’ять єпископа Української Греко-Католицької Церкви - Кипріяна Стецького. Він народився 6 червня 1734 року в місті Овруч Житомирської області. Виріс та виховувався в римо-католицькій сім'ї та був сином столяра Франциска. Його старший брат Станіслав був парохом Київської катедри. Через деякий час, Стецький змінив свій обряд і увійшов до Литовської провінції ЧСВВ, де певний час виконував обов’язки прокуратора монастиря.
12 травня 1777 року Кипріяна Стецького номінували на єпископа. Однак, він не мав богословської освіти і ніколи не прагнув йти до єпископства. Тож цей факт, не сподобався польському королю Станіславу Августу, котрий заборонив його висвячувати. Та після перемовин Кипріяна з королем, запевнивши його у своїй вірності, все ж таки отримав згоду на висвячення.
Враховуючи те, що одна частина єпархії єпископа Стецького знаходилася на території Польщі, а інша на території Австрії, то він повинен був отримати право на єпископство, і з австрійської сторони. В 1778 році згідно декрету австрійської королеви Марії Терези, Кипріяну Стецькому було дозволено здійснювати єпископську владу та користуватися частиною австрійського доходу.
Після сходження на престіл, єпископ Кипріян розпочинає будівництво своєї резиденції у місті Рожище та починає опікуватися душпастирством. Ця резиденція перебувала у власності Луцьких єпископів до 1828 року, аж доки Росія не скасувала цю єпархію.
У 1778 році владика Кипріян отримав великий привілей - випросив в папській столиці повний відпуст для цілої Луцької єпархії в день почитання святого Йосафата Кунцевича (16 вересня). Відпуст поширювався на всі парафії єпископа та був продовжений на цілих 10 днів. Завдяки його протекції в Рожищіза два роки було завершено будівництво Михайлівської церкви. Однак, цей храм не зберігся до наших часів, оскільки був знищений в роки Першої світової війни. Також, луцький єпископ Кипріян Стецький, єпархія якого простягалася на північне Поділля, прагнув приєднати до складу своєї єпархії ще 10 деканатів Кам’янця-Подільського. А сам натомість, пропонував віддати 10 луцьких деканатів іншому єпископу. Однак, папський нунцій не дозволив йому цього зробити.
Єпископ Кипріян намагався видавати релігійні книги. З його згоди в Почаєві було видано переклади книг для старообрядців - «Повчання на цілий тиждень», «Людина Божого Слова». А на початку 1784 року він був відзначений польським королем орденом святого Станіслава. Також, єпископ Кипріян Стецький мав право давати диспензу, тобто дозволяти священникам після смерті дружини, вдруге одружуватися на іншій жінці.
2 січня1783 року зі згоди Апостольської столиці владика Кипріян Стецький обрав Михайла Стадницького, як свого коад'ютора.
Не зважаючи на те, що єпископ Кипріян дбав про монахів та єпархію, духовенство все рівно часто бунтувалося проти нього. Серед них панували незадовільні настрої, яким передували різні причини. А саме те, що єпископ самовільно, без дозволу цивільної влади накладав податки, надавав монахам тілесні покарання, затримував пенсії духовним особам. В результаті, священники та церковне братство писали на нього різні скарги. В 1785 році за рішенням Апостольського нунція за єпископом Кипріяном здійснювався нагляд з боку митрополита через недотримання церковних прав.
Помер єпископ Кипріян Стецький 5 січня 1787 року у своїй резиденції.
Ольга Мельникович, спеціально для «Оранти»
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Пам"яті Оксани Мешко
02.01.2018
Я не відступлюся, бо там, за ґратами,
найкращі наші люди,яких я любила,
і які мене люблять.»
З листа Петрові Григоренку
від 3 березня 1980
Другого січня на Байковому кладовищі відправили панахиду в пам’ять про Оксану Мешко.
27 років тому,саме в цей день Оксана Яківна відійшла у Вічність.
Людина глибокої віри у торжество Правди і Справедливості, що в умовах радянського союзу закономірно привело її до правозахисної діяльності. Життєвий шлях Оксани Яківни формувався в умовах жахливого і безжального часу колективізації (розстріл батька і молодшого брата), голодомору (була свідком умираючих від голоду селян на вокзалі Дніпропетровська), масових репресій (змушені емігрувати родиною в Тамбов, чоловік - член репресованої колишньої Української Комуністичної Партії, де діюча ВКП(б) повністю знищила керівництво і більшість членів). До своєї правозахисної діяльності, Оксана Яківна пройшла сталінські табори (10 років), які стали екзаменом на силу характеру, загартували її волю, віру в себе, в правду і в Бога.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Пам"яті Оксани Мешко
02.01.2018
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Нехай цей Новий рік буде новою доброю нагодою для того, щоб встати і йти вперед», - Глава УГКЦ
01.01.2018
Нехай цей Новий рік буде новою доброю нагодою для того, щоб встати і йти вперед. Нехай цей Новий рік буде роком Божої благодаті, Божої сили, щоб ми зрозуміли, що коли чинимо добро, це добро нам допомагає. Роблячи добро своєму ближньому, ми самі стаємо добрішими і кращими. Наші вчинки нас будують: добрі вчинки нас розвивають і збагачують, а злі - руйнують. Тому робімо добро і уникаймо зла.
«Нехай цей Новий рік буде новою доброю нагодою для того, щоб встати і йти вперед», ? Глава УГКЦ
01.01.2018
Нехай цей Новий рік буде новою доброю нагодою для того, щоб встати і йти вперед. Нехай цей Новий рік буде роком Божої благодаті, Божої сили, щоб ми зрозуміли, що коли чинимо добро, це добро нам допомагає. Роблячи добро своєму ближньому, ми самі стаємо добрішими і кращими. Наші вчинки нас будують: добрі вчинки нас розвивають і збагачують, а злі - руйнують. Тому робімо добро і уникаймо зла.
Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав в ефірі інтерактивної програми «Відкрита Церква»,
Глава УГКЦ висловив свої побажання Україні і всім громадянам нашої країни: «Нехай Господь благословить нашу Україну, наших громадян, усіх тих, які сьогодні борються за наше майбутнє».
«Особливо мої думки линуть сьогодні до тих, хто страждає на окупованих територіях, до тих, хто є в полоні і ще очікує визволення. Мої думки линуть до наших воїнів, які стоять на передовій, захищають наш Новий рік і ціною свого власного життя та здоров’я дарують нам нову можливість будувати наше майбутнє», ? сказав Блаженніший Святослав.
«Усім вам бажаю благословенного свята Різдва Христового, до якого ми наближаємося і щасливого, Богом благословенного, Нового року!» ? побажав Предстоятель УГКЦ.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Привітання пароха о.Ігоря Онишкевича
01.01.2018
Христос рождається!
Всечесні отці, сестри-служебниці, дорогі парафіяни, доброчинці та наші читачі!
Щиросердечно вітаю Вас з Різдвом Христовим, 2018 роком Божим, Святим Василієм Великим і Богоявленням Господнім. Спаситель наш народився! І хто його у вірі приймає, має захист від ворогів видимих і невидимих. Приймім дитятко сповите в наше серце, приймімо Слово Воплочене, аби повернувся мир українському народові, щоб всі ми були щасливі, здорові та багаті.
Все буде добре, бо з нами Бог!
З повагою та молитвою про Вас, парох о.Ігор Онишкевич
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
