«Своїм візитом Святіший Отець Іван Павло ІІ пригадав про найцінніші вартості людського життя» — ієромонах ЧСВВ Теодозій Янків про візит Івана Павла ІІ до України
о. Теодозій
Прибуття Святішого Отця Івана Павла ІІ на нашу землю в ті дні місяця червня стало епохальною для духовного, перш за все, життя народу, його віри, надії, любові в Бога, але так само стала епохальною у плані моральному, етичному, де своїм візитом Святіший Отець пригадав про ті найцінніші вартості людського життя. Під час тих днів, коли Святіший Отець Іван Павло ІІ перебував на нашій землі, наглядно бачилося очима, можна було це зауважити, як мінялося обличчя цієї землі, скажу точніше, обличчя цього народу. Одна частина цього народу в Західних центрах нашої землі, безперечно, інакше сприймала, інакше відреагувала на прибуття Святішого Отця, бо Церква, особливо Греко-Католицька, хоч важкі були періоди її життя, підпілля, але все ж таки підтримувала тісний зв'язок з Римським престолом, через Радіо «Ватикан», інші засоби масові, підтримувала той дух єдності. Постать папи, постать Святішого Отця завжди була актуальною, сприйняття його було відкрите. Народ, можна сказати, був приготовлений і з другого боку, це було ніби завершення того очікування людей, які перетривали нелегкий період, важкий час, що ця віра, за яку вони страждали, вартувала би цього. Чи страждання, заслання, Сибір, в'язниці, вони вартували цього, бо Святіший Отець це підкреслив, надав цьому той духовний вимір. З другого боку - це була, якщо сказати так, по-людськи нагорода з боку столиці Апостольської, з боку Папи Івана Павла ІІ за те, що той народ видержав.
Апостольський візит Папи Павла ІІ
ДокладнішеПаломництво Папи Івана Павла ІІ в Україну
З нагоди пам'ятного святкування в 1988 році Тисячоліття Хрещення України-Руси. Папа сказав:
"Ніхто не повинен вважати належність до Католицької Церкви як несумісну з добром власної земної батьківщини та зі спадщиною святого Володимира".
Апостольський візит Папи Павла ІІ
ДокладнішеЗасідання "Елітарної світлиці"
10.12.2004
Книга збагачена багатьма фотоілюстраціями, зокрема світлинами видатного фотомитця зі Львова, заслуженого діяча мистецтв України Василя Пилип'юка. "Новітня історія України. Галичина" вийшла друком завдяки фінансовій підтримці меценатів - галичан, котрих на засіданні "Елітарної світлиці" редакційна колегія нагородила почесними дипломами та пам'ятними медалями.
Засідання розпочалося з молебну, який відслужив отець Ігор Онишкевич, митрофорний протопресвітер, адміністратор УГКЦ Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі в м. Києві.
Пам'яті загиблих могил
17.10.2003
Руйнування київських цвинтарів почалося в 30-ті роки. Наочно це видно з розпорядження народного комісара освіти України Володимира Затонського, яке він віддав голові Київської міськради Олександру Гінзбургу: «За моїм дорученням комісія археологів і художників оглянула Аскольдову могилу. Як ми з вами домовилися, Аскольдову могилу як цвинтар потрібно ліквідувати, церкву - закрити. Надгробні пам'ятники використовувати як матеріал для будівництва й оформлення парків тощо. Одне лише зауваження - бажано, щоб мармур у великих шматках було використано як матеріал для скульптури, бо, приміром, не могли до останнього часу знайти шматка білого мармуру, щоб замовити погруддя вождів революції. 3.ХI.1934. Підпис».
І диявольська машина запрацювала. А либонь на Аскольдовій могилі було понад дві тисячі пам'ятників, безліч оригінальних склепів і високохудожніх надгробків, погрудь, барельєфів і каплиць, виконаних в італійському стилі.
історія Аскольдової Могили, Друковані ЗМІ
ДокладнішеРік без Папи – коментарі експертів
28.06.2002
Сьогодні виповнюється рівно рік після закінчення візиту Папи Римського до України. Ця подія була відзначена відкриттям кількох пам'ятників і безліччю урочистих промов. Агенція ForUm спробувала з'ясувати інше - що змінилося в нас самих і в нашому житті після приїзду Папи. Результати вийшли вельми цікавими.
Апостольський візит Папи Павла ІІ
ДокладнішеЧИ СКОРИСТАЛАСЯ УКРАЇНА З ВІЗИТУ ПАПИ?..
11.02.2002
Очевидно, що до аналізу візиту Понтифіка в Україну ще не раз повертатимуться різні фахівці. Проте я хочу торкнутись реальностей, яких не можна заперечити: ніхто і ніколи (а не лише на переломі тисячоліть) із наших високих гостей так багато, так привселюдно і з такою любов'ю до нашої Батьківщини не говорив з нами по-українськи. Ніхто з них не попросив у нас, українців (чи то православних, чи то греко-католиків), пробачення за скоєне в минулому зло, яке дається взнаки сьогодні і ще довго позначатиметься на нашому майбутньому, що його спільно маємо збудувати. Ніхто в Україні та поза нею сущих не зможе заперечити, що десь, комусь і колись у світі від любові та каяття за нелюбов було зле. І це стосується як окремої людини, так і цілої нації. Відвідавши Биківню, Папа дав нам чіткий знак, аби ми до традиції покладання квітів на могилу Невідомому воякові додали ще одну: вшанування памя'ті жертв голодомору та геноциду українського народу -біля підніжжя символічної могили жертв запалювали вічний огонь скорботи, каяття та відповідальності перед майбутнім.
Апостольський візит Папи Павла ІІ
Докладніше