132 роки від дня народження найвизначнішого діяча національно-визвольного руху в ХХ сторіччі полковника Євгена Коновальця
14.06.2023
14 червня ц. р. виповнюється 132 роки від дня народження одного з лідерів Української Народної Республіки, засновника Організації Українських Націоналістів (ОУН), без перебільшення - найвизначнішого діяча національно-визвольного руху в ХХ сторіччі полковника Євгена Коновальця.
Свою історичну місію Полковник виконав після краху УНР. На відміну від більшості тогочасних політиків, які добровільно пішли на службу окупантам, або ж піддалися апатії й зневірі, він знову зумів підняти стяг національно-визвольної боротьби.
Є. Коновалець не просто був одним із тих, хто зберіг віру в національну ідею, а й зумів організувати збройний опір силам, які вважали, що здолати їх вже неможливо. Українська Військова Організація (УВО), яку створив і очолив Коновалець, показала Європі й світові: українська нація зі зброєю в руках продовжує боронити свою гідність.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Соціальна кухня Карітас на Аскольдовій могилі
Соціальна кухня Карітас на Аскольдовій могилі церковна хата від ст.м.Арсенальна 700 м. вниз до Дніпра
Ккожен четвер з 8:00-13:00 Домашня кухня до 25 порцій
Подати,прибрати посуду, посудомийку,трапезну і кухню
Фото і звіт про витрачені продукти і меню
Отримання матеріальна допомоги на карту Приватбанку
Пишіть. Вайбер 0504473157
ДокладнішеВизначний діяч ОУН Олег Кандиба (О.Ольжич)
У ніч з 09 на 10 червня 1944 року у німецькому концтаборі «Заксенхаузен» загинув визначний діяч ОУН Олег Кандиба (О.Ольжич).
До цього часу залишаються нез’ясованими безпосередні причини його арешту. Існують тільки припущення. Перше – О.Ольжич завдяки своїм знайомствам у Західній Європі і США володів інформацією про можливий час і місце відкриття «другого фронту». Більше того, припускають, що О.Ольжич переконував союзників здійснити висадку в Криму, що дозволить не допустити окупації всієї України більшовицькою Росією.
Друге – О.Ольжич зібрав факти злочинів фашистів проти українців і мав намір їх опублікувати у так званому «вільному світі».
Владика Іриней Білик в Німеччині відвідав німецького адвоката українського політв'язня Івана Дем'янюка
12.06.2023
Владика Іриней Білик в німецькому місті Дюссельдорф разом із супровджуючим його благодійником п,Богданом Зарицьким, зустрівся з п.Ульріхом Бушом, німецьким адвокатом українського політв'язня Івана Дем'янюка та автора книжки «Дем'янюк – жертовне ягня» та з його дружиною п.Вірою Костюк Буш, яка американка за походженням, однак народилася в Німеччині. Її батьки — з України, мама родом з Рогатина, батько — із Єзуполя.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/На Аскольдовій могилі згадали
9 червня 1847 р. російським царем Миколою I було ухвалено вирок про віддання Тараса Шевченка в солдати із забороною писати й малювати.
17 квітня 1847 р. студент київського університету св. Володимира Олексій Петров доніс, що в Києві існує таємне товариство. Жандарми Третього таємного відділення заарештували учасників товариства - письменника Миколу Гулака в Петербурзі, Пантелеймона Куліша - у Варшаві, Миколу Костомарова - в Києві, і останнім - Тараса Шевченка.
Докладніше7 червня 1843 року пішов до Бога великий Будитель Галичини.
Цього дня помер Маркіян Шашкевич. У страшних злиднях. Від туберкульозу, у 32 роки! Його було поховано в Господом забутій закутині — селі Новосілках. Слава його, яко Будителя краєвої галицької і національної русько-української свідомості, і зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати лише посмертно.
Докладніше.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
