90-річчя з дня смерті Блаженної Йосафати Гордашевської, СНДМ
07.04.2009
Молитва до Блаженної Сестри Йосафати:
"О Блаженна Йосафато, що жертвенно жила£ своєю посвятою як Служебниця Непорочної Діви Марії, навчи нас, щоб за твоїм прикладом ми уповали тільки на Бога. Вислухай нашу молитву й благай Пресвяту Тройцю про ласку, яку ми так гаряче просимо на прославу Божу. Амінь.
7 квітня 2009 року Божого Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
06.04.2009
Святкування Благовіщення почалося у Східній Церкві в кінці IV або на початку V ст. Цісар Маврикій (582-602) робить цей празник обов'язковим у цілій державі. У перші століття цей празник уважався Господським, як на Сході, так і на Заході. На це вказують його первісні назви: Христове Зачаття, Благовіщення про Христа, Початок відкуплення, Благовіщення, Благовіщення ангела Марії, День Поздоровлення, День або празник Благовіщення. Щойно в VII віці усталюється сьогоднішня назва для цілої Східної Церкви: Благовіщення Пресвятої Богородиці, а сам празник належить до Богородичних.
На святкування празника 25 березня вплинуло Христове Різдво, що настає через дев'ять місяців після Благовіщення. При тому існувало старовинне побожне передання, що 25 березня відбулося створення світу, воплочення Божого Сина і Його смерть на хресті. Олександрійська Пасхальна хроніка з 624 року і Царгородська Пасхальна хроніка з початку VII ст. визначають дату празника Благовіщення - 25 березня.
Службу на цей празник уклали святий Йоан Дамаскин, святий Косма Маюмський, Теофан, єпископ Нікейський і монах Йоан. Наступного дня після празника Східна Церква святкує Собор святого архангела Гавриїла. Це давній звичай Східної Церкви, щоб наступного дня після великого празника віддавати шану тим особам, які брали визначну участь в події празника.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
КИЇВ – ЗАЗДРІСТЬ – ЗАРВАНИЦЯ – КИЇВ
06.04.2009
Дорогі парафіяни 27 березня 2004 року Божого, Божим провидінням наша парафія за Благословенням світлої пам'яті владики Михаїла, і Екзарха владики Василя Медвідь встановили Хресну дорогу, Київ - Заздрість - Зарваниця. За сприянням декана Зарваницького о. Дмитра, стараннями парафіян п. Богдана і Світлани Тернопільських, п. Орести Цембрівської було поставлено 14 стацій Хресної дороги між с. Заздрість - Зарваниця. І в цей день поставлена дорога була посвячена молитвою прочан з Києва, Житомира, Ірпеня, Харків, Херсон, Кам'янець-Подільськ, Львів, Фастів. Гаслом дороги є: " На славу Божу і спасіння України! ".
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Хто віддасть своє життя, той його віднайде. Проповідь Папи Венедикта XVI у Квітну Неділю
06.04.2009
У проповіді Вселенський Архиєрей, насамперед, зупинився над поясненням читань із Святого Письма, що були прочитані під час Служби Божої. Венедикт XVI звернув увагу на те, що вітаючи Ісуса при в'їзді до Єрусалиму, натовп вітав Його, як царя, сина Давида, однак, не знаємо, як саме вони уявляли собі Його царство. А ми? Чи зрозуміли ми, чим є Боже Царство, про яке навчав Спаситель? Чи ми зрозуміли, що воно не від цього світу, чи може й далі прагнемо, щоб воно було від нього? - запитував Святіший Отець.
ДокладнішеБогослуження Квітної Неділі з Папою Венедиктом XVI
06.04.2009
5 квітня 2009 р., згідно з новим календарним стилем припадала Квітна Неділя. З цієї нагоди Святіший Отець Венедикт XVI очолив Службу Божу на площі Святого Петра у Ватикані. На початку Богослуження відбулося посвячення пальмових і оливкових галузок та пройшла урочиста процесія, що є спогадуванням славного в'їзду нашого Божественного Спасителя до Єрусалиму. У ній, крім духовенства, взяли участь понад 300 юнаків і дівчат, делегатів Римської дієцезії з нагоди Дня молоді. Далі розпочалася Служба Божа, яка в латинському обряді має спеціальну назву - «Служба Божа Страстей Господніх».
ДокладнішеСьогодні католицька Церква відзначає День молоді
06.04.2009
«Надія не є лише ідеалом чи сентиментом, - стверджує Святіший Отець, - це - жива особа: Ісус Христос, Божий Син». Лише у Ньому людська істота віднаходить свою справжню самореалізацію. Венедикт XVI звертає увагу на те, що криза надії, яка сьогодні огортає людство, є наслідком забуття про Бога, яким позначені наші суспільства і яке найлегше вражає нові покоління, які в позбавлених впевненості, цінностей та чітких орієнтирів соціокультурних контекстах змушені протистояти труднощам, які здаються більшими за власні сили.
Докладніше