Забута перемога (16 вересня)
15.09.2014
Отаман вів своє військо у вилазку довгою кам’янистою дорогою. Воїни, що втрачали сили на важкому шляху і боялися ворогів почали досадувати і нарікати, але отаман суворо змушував іти вперед без відпочинку і затримок.
Уранці вони зненацька напали на ворога і перемогли. І після битви запитав отаман у воїнів:
«І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі» (Бут. 4, 10).»
15.09.2014
Новий тиждень розпочався для України початком виборчих перегонів, які на певний час змусять суспільство забути про криваві жертви на Сході, про мордерства, вбивства, тортури, викрадення, про несправедливість. Але забуваючи про них, суспільство їх не позбудеться.
Нормальна людська психіка прагне сховатися, не пам’ятати про усе це насильство, жорстокість. Але труни героїв та герої-каліки будуть і далі стукати до серця, до совісті.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Благословення (15 вересня)
14.09.2014
Один хлопчик, який згодом став ученим, у школі мав славу телепня.
Одного разу школу відвідав поважний гість. Учитель показуючи на того хлопчика сказав:
- Це найдурніший учень у школі.
Перш ніж покинути школу, відвідувач підійшов до дитини і промовив дружнє благословення такого змісту:
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Літургійний рік як знак живої Церкви
14.09.2014
Вересень є не лише звичайним, календарним початком нової пори року, а й важливою подією у житті нашої Церкви. Саме 1 (14) вересня Церква святкує початок, «найменування», нового церковного року, який розпочинає своєрідне коло літургійних богослужінь.
Установлення дати, якою розпочинається літургійний рік на 1 вересня (за новим стилем) чи на 14 – за старим, має давню історію, початки якої сягають ще часів Римської імперії. Якщо поглянути у церковний календар, то в день початку церковного року зустрічаємо слово «індикт», що з латинської мови означає «проголошення» або «податок».
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Дорогі подарунки (14 вересня)
13.09.2014
Якось прийшов в одне селище старий мудрий чоловік і оселився там. Він любив дітей і проводив з ними чимало часу. Але ще він любив дарувати їм подарунки, але тільки дуже ламкі речі.
Хай як старалися діти, їхні нові іграшки часто ламалися. Діти засмучувалися і гірко плакали. Минав час і мудрець знову дарував їм іграшки, але ще тендітніші. Врешті батькам урвався терпець і вони прийшли до нього:
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Майдан і церква»
13.09.2014
“Майдану би не було, якби не віра. Віра здатна спонукати людей до дій, на які не здатні ті, хто цієї віри не має”, - такими словами розпочала 11 вересня презентацію книги “Майдан і Церква. Хроніка подій та експертна оцінка” у Дзеркальному залі палацу Потоцьких професор-релігієзнавець Людмила Филипович.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/