Завдання номер один
25.10.2013
Людина шукає людину. Але ще більше людина шукає Бога. У всі часи й на всіх континентах наше спільне завдання — зустріти Його й відповісти на Його любов. Як легше це зробити — живучи серед людей чи віддалившись від світу? Де людина, яка любить Бога, може знайти справжню свободу?
Щоб менше грішити, треба менше говорити — silendo nemo peccat. Мовчати зовсім — це те саме, що піти від людей, оскільки перебування в світі людей передбачає неминуче спілкування, пристосування, піддобрювання один до одного, прихований обмін гріхами й чеснотами. З людьми, які не хочуть рятуватися, неможливо врятуватися. Тому великий Арсеній почув: «Арсенію, бігай людей, і спасешся».
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Кома (25 жовтня)
25.10.2013
Була собі колись кома, яка страшенно обурювалася через те, що всі її легковажать. Навіть діти з початкових класів не надто звертали на неї увагу. Бо яке значення має нині кома? Прецінь у газетах її майже не вживають, а якщо і ставлять, то радше випадково.
Та якогось дня кома збунтувалася.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Глави українських Церков звернулися до українського народу з нагоди 80-х роковин Голодомору-геноциду
24.10.2013
Глави традиційних українських Церков звернулися до вірних та всіх людей доброї волі із закликом долучитися до всеукраїнської громадської ініціативи – Всенародного дня пам’яті з нагоди 80-х роковин Голодомору.
Цей заклик – солідарність з ініціативою Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні, до якого увійшли відомі громадські, мистецькі діячі, науковці та представники українських Церков.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Наслідування (24 жовтня)
24.10.2013
Симон, що віддавна був узалежнений від алкоголю і перебував у притулку для бездомних, несподівано змінився. Його глибоко вразила самовідданість волонтерів, людей доброї волі, що працювали у притулку. Невдовзі Симон зробився такий послужливий і добрий, що його не впізнавали ані мешканці, ані працівники притулку.
Перед тим як зізнатися в коханні
23.10.2013
Про що б людина не говорила і як би не «проштовхувала» свою тему, її почують і оцінять лише тоді, коли вона живе тим, про що йдеться, коли вона вся «в темі». Саме тому я змушений завчасно зізнатися, що ніколи не любив і, відповідно, через те, що я «не в темі», нічого не скажу про любов зі свого досвіду. Усе, що я тут пишу, — лише роздуми...
Те, що я не любив, мені стало зрозуміло, коли, переступивши поріг храму, я почув про Того, Хто не міг не любити навіть тоді, коли Його розпинали на Хресті. Я не один такий. Ось уже дві тисячі років це повторюється з кожним із нас:
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Скибка хліба (23 жовтня)
23.10.2013
Якось один чоловік, що вже двадцять років не ходив до церкви, приступив до священика. По хвилині вагання, майже з плачем, почав розповідати: “Мої руки забруднені кров’ю. Сталося це тоді, коли ми відступали на російському фронті.. Щодня хтось із нас помирав від ран або голоду. Нам дали наказ не входити до хат без рушниці і бути готовими стріляти при найменших рухах місцевих жителів…
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
