Різдво святого Івана Христителя
06.07.2009
Коротка історія
Це найбільший з усіх празників св. Івана Христителя. Як празник його зачаття, так і цей празник уже був відомий у 4 столітті. Поучення на цей празник знаходимо у св. Івана Золотоустого, св. Амвросія і св. Августина. Цей останній у своїй проповіді цього дня каже: „Сьогодні празнуємо день різдва св. Івана. Це честь, якої, на нашу думку, не має ні один святий. У всьому християнському світі є назначений і почитаний тільки день Різдва Господа і св. Івана". Св. Августин не згадує тут про празник Різдва Божої Матері, бо в тому часі цього празника ще не було. На Заході празник Різдва св. Івана Предтечі знаходиться в найдавнішому календарі африканської Церкви з 5 століття.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/В очікуванні третьої енцикліки Папи: чи і яким чином повинна говорити Церква про соціальні питання?
06.07.2009
У вівторок, 7 липня 2009 р., буде оприлюднена третя енцикліка Вселенського Архиєрея Венедикта XVI, присвячена соціальним питанням. Як розповідав сам Святіший Отець, процес її приготування був тривалим і непростим, зважаючи й на актуальні проблеми, з якими зустрілося людство і на які очікує відповіді з боку Церкви. Протягом кількох останніх місяців, при різних нагодах, сам Папа Венедикт XVI зазначав, якими будуть її основні теми.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Звернення Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ щодо ситуації українських трудових емігрантів
06.07.2009
Високодостойний Пане Президенте!
Високодостойний Пане Голово Верховної Ради!
Високодостойна Пані Прем'єр-Міністр!
Високоповажні керівники парламентських фракцій!
Ми, єпископи Української Греко-Католицької Церкви, звертаємося до Вас у справі, яка турбує не тільки нас і мільйони наших вірних, а й ціле українське суспільство. Йдеться про новітню трудову еміграцію. Це явище саме в собі могло би бути нейтральним, але, на превеликий жаль, стало трагічним для багатьох з тих, хто через невідрадні економічні обставини в рідній країні почувався змушеним шукати розв'язок у чужих країнах, виставляючи себе на великі небезпеки, щоб рятувати своїх найближчих і найдорожчих людей в Україні. Це факт, який ми повинні брати до уваги.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Про Сорок п’яту сесію Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ
06.07.2009
29 червня - 1 липня 2009 року у місті Новояворівську Львівської області, у приміщенні Молодіжного реколекційного духовного центру ім. митр. Андрея та архим. Климентія братів Шептицьких, відбулася Сорок п'ята сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви. На сесійних засіданнях було 18 членів Митрополичого Синоду. Уперше в сані єпископа взяв участь Преосвященний Владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської архиєпархії.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Традиційна проща до Пуху
06.07.2009
Напередодні Дня Всіх святих українського народу у минулу суботу відбулася IV проща до мощей блаженної Едігни з благословення Апостольського Екзарха Німеччини і Скандинавії Петра Крика. Під час подорожі прочани поклонилися до мощей блаженної Едігни, зустрілися із головою громадської організації «Товариство Едігна» Едігною Келлерманн, а також відслужили Божественну літургію.
Перше Аскольдове Хрещення Русі
06.07.2009
"Повість времінних літ" розповідає, як київські князі Оскольд і Дір, скориставшись з відсутності в Костянтинополі візантійського імператора Михаїла ІІІ (850 - 867 рр.), підступили з флотом в 200 кораблів до столиці "світової імперії" і поруйнували її околиці, хоча самого міста так і не здобули. Завдяки чуду Влахернської ікони Богородиці, шати якої патріярх Фотій після молебню опустив у море, знялася буря і знищила "безбожних Руси кораблі" (2. Аналогічне свідчення про похід Оскольда ми знаходимо і в болгарському рукописі Хронографу Георгія Амартола, копія якого, що дійшла до нас, була зроблена не на Руси, а в сербському афонському монастирі Хіландарі.
Докладніше
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
