Михайло Грушевський - Промова біля Центральної Ради під час похорону крутянців
17.05.2008
Михайло Грушевський
Dulce et decorum pro patria mori! Солодко і гарно вмерти за отчизну - каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо. Солодко і гарно! Се затямили вони - і не опустили тієї рідкої нагоди, яку давала їм нинішня велична хвиля відбудування нашої держави і охорони вільностей і прав нашого трудящого люду. Вони стали грудьми за свою батьківщину і мали щастя полягти головами в цій святій боротьбі. Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи.
Докладніше
Микола Битинський - Про Крутянські фальші
17.05.2008
У Крутянській групі було 500 юнаків плюс 100 з лишнім студентської сотні - разом 600 вояків при 16 кулеметах проти 6.000 червоноармійської групи Муравйова.
Ворожа сторона, що була в 10 разів сильнішою, мала ще й артилерію на панцерниках. Головний удар червоних був ске¬рований проти 3 і 4 сотні юнаків по правому боці залізниці; на лівому - знаходилися 2-га сотня, а на самому лівому крилі студентська сотня під командою сот. Омельченка, маючи перед собою багнистий терен; 1-ша сотня юнаків була в резерві, а за нею панцерник із одною гарматою.
Атанас Фіголь - "Крути"
17.05.2008
Культ Крутів зродився в Галичині в гурті пластової молоді. В 1926 р. постає у Львові «Курінь Старших Пластунів ім. бою під Крутами». Годі сказати, для чого цей гурт старших пластунів вибрав собі саме цю назву: Крути для галичан тоді й ще довго опісля були незнані. В 1926 р. появилася тільки непомітна статейка в ЛНВ автора Л. Л.: «Спогади про події під Крутами» (гл. Бібліографія: 19.). Вистачило, мабуть, однієї тієї згадки, щоб пластуни, ведені дивним почуттям, спершу ще, може, несвідомо, почали ширити леґенду про лицарів абсурду серед пластової молоді. В рік опісля члени «Куреня бою під Крутами» лучаться з «Лісовими чортами», бо знайшли вони спільний шлях і спільну мету. Відтоді «Крути» стають курінним святом «III Куреня УУСП - Лісові чорти». В пластовій домівці й при Ватрі Великої Племінної Ради зростала леґенда чернігівських степів. Душі героїв не остали вже більше самітними, бо рік-річно браталися з ними в річницю бою думки, що линули до них з малого поки що гурту пластунів.
ДокладнішеЗвернення Блаженнішого ЛЮБОМИРА з нагоди тисяча двадцятої річниці Хрещення Київської Русі
Звернення Блаженнішого ЛЮБОМИРА,
Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Української Греко-Католицької Церкви, з нагоди тисяча двадцятої річниці Хрещення Київської Русі
http://www.ugcc.org.ua
Дорогі в Христі!
Докладніше
ЮНІ ПАРАФІЯНИ ПРИСТУПИЛИ ДО УРОЧИСТОГО ПРИЧАСТЯ ПІСЛЯ ПЕРШОЇ СПОВІДІ. Оновлено фото
Діти подарували свою першу сповідь на День матері
13 May, 2008. Celebration of the first confession and holy communion of 21 children at the St. Nicholas Church at the Askoldova Mohyla historic site in Kiev.
Оксана МИХАЛЬЧУК, спеціально для "Оранти".
ДокладнішеУ Чапаївці помянули замордованих священиків
4 травня 2008 р.Б. парафіяни церкви св. Миколая відслужили панахиду на місці поховання блаженного Йосафата Коцеловського, замордованого 47 року як нескореного вірного підпільної Церкви, на цвинтарі у селі Чапаївка, що під Києвом. Панахиду відправили ієрей Ігор Онишкевич і диякон Олександр Соколовський.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
