Бій під Крутами. Як це було 100 років тому?
03.02.2018
Cічень 1918-го. По залізничній лінії Курськ — Бахмач — Київ у напрямку української столиці просуваються загони більшовиків під
орудою Муравйова — радянська Росія ще в грудні розпочала бойові дії проти УНР. У Бахмачі дислокувався український гарнізон — чотири сотні 1-ї Київської юнкерської школи імені Богдана Хмельницького. 26 січня їхній командир Аверкій Гончаренко попросив у Києва допомоги. До Бахмача вирушив новостворений Студентський курінь, що складався з добровольців-студентів і гімназистів старших класів столичних навчальних закладів. Очолив курінь студент Українського народного університету сотник Андрій Омельченко. Гончаренко не втримав Бахмач, відступив. Із київською підмогою і чернігівськими добровольцями він вирішив дати більшовикам бій на станції Крути — 130 кілометрів від Києва.
https://focus.ua/archivist/390004/
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Посібник для організації соціального служіння у парафіях
03.02.2018
https://drive.google.com/file/d/1RilIO6nFwfmMCfSvGx_UzSmAKcYIV7-D/view
Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
ДокладнішеЗбірка для потреб БФ "Карітас"
02.02.2018
Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
ДокладнішеНаближаються "соціальні дні", які цього року припадають на 04-11 лютого
02.02.2018
Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
ДокладнішеНариси із життя єпископа Корнилія Пасічного
02.02.2018
На Аскольдовій могилі помолилися за упокій душі Корнилія Пасічного – василіянина, єпископа-емерита Торонтонської єпархії. Усе своє 
життя він жертовно та самовіддано служив Богові та Церкві, був мудрим душпастирем, за що священнослужителі та миряни, завжди ставилися до нього з великою шаною та повагою.
Владика Корнилій народився у Вінніпезі (Канада) 27 березня 1927 року, в родині Стефана й Анастасії з роду Крук. Народну освіту здобув у Школі святого Миколая (тепер, це Школа Непорочного Серця Марії) у Вінніпезі, а у вересні 1942 року, відчувши покликання до богопосвяченого життя, вступив до монастиря отців василіан у Мондері. Також навчався у василіанському схоластикаті в Мондері та в Гримсбі, Онтаріо (1944-1948), вивчав філософію у Гленкові (США) та богослов’я у Папському григоріанському університеті в Римі. 31 жовтня 1948 року склав довічні обіти, і 5 липня 1953 року, в Римі отримав священичі свячення з рук архиєпископа Івана Бучка.
Здобувши подальші наукові ступені в Канаді, його душпастирське життя стало дуже насиченим. Отець Корнилій викладав філософію василіанським студентам у Мондері, був душпастирем храму в місцевості Краків, тимчасово виконував обов’язки душпастиря в церкві Святого Івана Хрестителя в Оттаві, а також викладав філософію в Оттавському університеті.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Світлої пам’яті Преосвященного владики Івана Прашка
02.02.2018
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Івана Прашка – єпископа УГКЦ та Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра й Павла. За період душпастирства, владика Іван став духовним батьком для тисяч розкиданих Другою світовою війною українців Австралії та Нової Зеландії.
Майбутній владика народився 1 травня 1914 року, тобто за три місяці до початку Першої світової війни, в галицькому містечку Збараж, був сином-одинаком у простих міщан Василя та Марії Прашків. Початкову освіту здобував у Збаражі у польській гімназії. Внаслідок того, що переважна кількість учнів була польської національності, хлопець з раннього віку відчув силу дискримінації та глибину принижень, які доводилося зносити українцям на рідній землі.
У тому ж навчальному закладі, юнак мав нагоду приєднатися до Марійського товариства — спільноти, у якій гімназисти могли крім духовних наук, поповнити «білі плями» з історії України, рідної мови, розвинути патріотизм та добре усвідомити своє українське коріння. Цією спілкою опікувався греко-католицький катехит отець Йосиф Кодельський. Як у розмовах з цим духівником, так і під час прощ до Зарваниці Іван Прашко зростав духовно. А вже у 1934 році Іван Прашко став студентом філософського факультету Львівської богословської академії, де слухав лекції отця-ректора і майбутнього багатолітнього в’язня радянських таборів, - патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого. Вочевидь, уже тоді студенту імпонували погляди викладача, що знайшло своє вираження у їхній співпраці в післявоєнні часи.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
