Ця могила - Ваш храм!
25.02.2007
На Аскольдовій Могилі
У кінці квітня 1995 року я вперше в житті був у Києві. Ми троє - син Ігор, внучка Лариса і я - три дні оглядали чудову столицю України і захоплювалися її пам'ятками. Були також на Аскольдовій Могилі. Тепер це парк. Колишній цвинтар знищили большевики в 1934 році. В цьому мальовничому парку над Дніпром ми відвідали відновлену братську могилу тридцятьох молодих українських вояків, яких у бою під Крутами вороги захопили в полон і розстріляли. Бачили також круглу церкву св. Миколая, якою користуються тепер українці - греко-католики. На жаль, був будній день, і церква була закрита.
Храм Святого Миколая на Аскольдовій могилі
На могилі крутянців стоїть серед різнобарвних квітів високий хрест. На ньому - біла таблиця з неповним списком похованих у ній гімназистів і студентів університету. Під списком - такі слова: «Діти України, старші і малі! Ця могила - Ваш храм!». На хресті висіли вінки, а внизу - кільце з колючого дроту.
Спереду на могилі - кам'яна плита з викарбуваними на ній хрестом і написом:
«На заклик Вітчизни
вони озвалися,
пішли і віддали, що мали...
В пам'ять про студентів, які полягли за волю України у січні 1918 року під Крутами у нерівному бою з більшовицькою навалою».
Крутянець Микола Ганкевич і його рід
Між прізвищами п'ятьох «гімназистів української гімназії» на нагробній таблиці (два з них - навіть без імен!) мою увагу привернуло одне - Ганкевич. Замість імени коло нього був тільки ініціял «М». Я собі пригадав, що в колишньому українському селі Бен-Метірі в Тунісі жила зі своєю родиною Марія Ганкевич, мати учня київської Кирило-Методіївської гімназії - Миколи, який загинув у бою під Крутами. Вона померла в Бен-Метірі 3 квітня 1948 року на сімдесят четвертому році життя. Поховали її на християнському кладовищі в сусідньому містечку Аін-Драгамі.
Більше - не так про Миколу Ганкевича, як про його рід - я довідався з обширної (понад двісті сторінок машинопису) сімейної хроніки «Мій життєвий шлях», яку написав для «дітей, унуків і будучих поколінь» тепер уже покійний зять Марії Ганкевич, адвокат д-р Лонгин Горбачевський. Позичив її мені його зять Методій Кінах, чоловік його вже покійної дочки Марії, внучки Марії Ганкевич.
Отож Микола Ганкевич походив з давніх священичих родів у Правобережній Україні. Його батько Георгій (Юрій), дід Автоном, батько Георгія, і прадід Климентій, батько Автонома, були священиками. Батькова мати Любов Білковська також походила зі священичого роду. Мати Миколи була дочкою священика Костянтина Іваніцького і внучкою священика Івана Соколовського.
Микола мав двох братів - Федора і Юрія - і чотири сестри - Анну, Антоніну, Катерину й Серафиму. Крім них, у їхньому домі було п'ятеро сиріт, якими опікувався батько.
За Української Центральної Ради Микола був учнем сьомої кляси гімназії, став добровольцем Студентського Куреня Стрільців і, як вояк цього куреня, брав участь у бою під Крутами.
Батька вивезли большевики, і він помер в Омську. Під час німецької окупації матері й братові Юрієві пощастило виїхати з родиною на Захід, а решта його родини залишилася в Україні.
Адольф ГЛАДИЛОВИЧ,
Монреаль
За матеріалами: http://www.ukrslovo.com.ua/work/archive/2006/28/12.html
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
