“Якби знали, наскільки вас люблю, плакали б від радості”
Меджугір’я. Там, де починаються сходи до Неба…
“Якби знали, наскільки вас люблю, плакали б від радості”(Богородиця, Меджугір’я) “Ціла історія є боротьбою між любов’ю – і не здатністю любити, між любов’ю – і відреченням від неї”...( Папа Венедикт XVI )
Колись, діти візіонери з Меджугір’я запитали у Божої Матері: “Богородице, а чому ти така красива? Тому, що багато люблю, відповіла Діва Марія. Хочете бути такими, як я, і ви вчіться любити”...
Одним із Святих місць на землі, де людина може відновити свій первозданний зв’язок з Богом – є невеличке хорватське селище в Боснії та Герцеговині, що носить назву Меджугір’є.
Це – є місце останнього, постійного (протягом 26 років) об’явлення Діви Марії, де Вона через свої послання повчає і просить людей прийняти мир і любов у свої серця, і жити з молитвою та живою присутністю Ісуса Христа.
Це місце, де серед мальовничих гір “Небо поєднується з землею”, де наша свідомість переходить у інший вимір і в хаосі наших думок і переживань вибудовується порядок і розуміння речей. Ти, ніби в шпаринку привідчинених дверей, зазирнув до Царства Небесного, і почуття незбагненної радості і благодаті переповнює твої емоції. Меджугір'є ніколи не хочеться покидати і завжди хочеться туди повернутися знову.
Там Господь Бог і Пречиста Діва Марія в особливий спосіб промовляють до кожного з нас.
Там трапляється безліч чудес, що навіть найбільш цинічні люди починають вірити в них і правдивість присутності Богородиці й Ісуса у цьому місці. Але найбільшим чудом є те, що ми знову починаємо усвідомлювати себе Дітьми Божими, сотвореними на Його образ і подобу.
І хоча в своїх посланнях Пречиста Діва Марія звертається з закликом до людей цілого світу, і запрошує відвідати це благодатне місце, та в Меджугір’ї вважають, що потрапити туди кожен паломник може тільки з особистого її запрошення і благословення. І хто знає, можливо зараз Вона кличе саме тебе? Вчуваймо?!.
Володимир Клименко, спеціально для "Оранти"
Фотоколаж з книги "Послання цариці світу"
.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
