Про рід і дитинство головнокомандувача УПА Романа Шухевича
17.02.2009
Якось Ромек, як інколи кликали його друзі, грав на фортепіано на вечірці в карпатському містечку Дора. Інструмент привезли на возі від однієї свідомої родини до будинку «Просвіти». Коли ж фортепіано треба було повертати господарям, «Турам» стало шкода перевозити його на возі, тому хлопці підняли інструмент разом з кріслом, у якому сидів Шухевич, та й понесли їх через усе містечко. Роман увесь час грав, і цю історію довго переповідали місцеві жителі.
«Тишковецькі Шухевичі»
Великий рід Шухевичів упродовж кількох поколінь збагачував Україну священиками, науковцями, митцями, юристами та військовими. Найдавніші згадки про рід сягають XVIII-XIX століть. Зокрема, розповідається про отця Миколу Шухевича, який був священиком у селі Раківці над Дністром. Миколин син Йосип, прадід Романа Шухевича, був парохом у селі Тишківці Городенківського повіту. Від нього починається «тишковецька лінія» родини Шухевичів, бо є ще й «олієвська лінія» (від села Олієв, де священиком був брат Йосипа Шухевича).
Католицький Народний Катехизм
16.02.2009
ВІРА
Святе письмо і передання
Св. Письмо (Біблія) складається з 72 книг, написаних частково перед народженням Христа, частково після Його вознесіння просвіченими Богом людьми, за спонуканням і допомогою Св. Духа, а Церквою визнані і оголошені як Слово Боже.
Коли хтось звертається до адвоката з проханням написати листа, то мусить подати йому, що і як має бути написане. Так і тут: Бог наказав святим мужам написати лист до людей, подаючи, що саме мають написати. Крім того, авторів св. Письма надихав Св. Дух - він спонукав їх до писання і просвічав їх, тому справді у св. Письмі міститься слово Боже. Св. Письмо бере початок від Бога (Тим. З, 16). Це знаємо зі слів Ісуса Христа (Мат. 15, 3; Мар. 12, 36) та з рішень Соборів. Собори Тридентський (1546) і Ватіканський (1870) виразно прогошують, що Бог є автором всіх книг Письма. Св. Августин говорить: "Це те саме, якби Ісус Христос писав Євангелія власною рукою". Св. Григорій В. каже: "Св. Письмо - це лист, одержаний з нашої вітчизни, від нашого улюбленого Отця". Цей лист вчить нас, що саме треба нам робити, щоб вернутися до вітчизни і щасливо там перебувати. В іншому місці св. Августин проголошує: "Св. Дух промовив через авторів св. книг", а св. Юстин говорить: "Автори св. книг служили лірою, на якій грав Св. Дух". Вони були для Св. Духа тим, чим є орган або флейта для музиканта (Атенаг.).
Шість церковних заповідей
1. Установлені свята святкувати.
2. У неділі і свята брати участь у святій Літургії.
3. Установлені пости постити.
4. Кожного року, бодай раз, у пасхальному часі, сповідатися і причащатися.
5. У заборонені часи весіль і забав не справляти.
6. Злих книжок і писем не читати.
Оздоровчий гірськолижний відпочинок наших дітей
15.02.2009
Ось і закінчилась зимова мандрівка дітей недільної школи церкви св. Миколая Чудотворця. Сповнені враженнями, гірським духом діти та вихователі повертаються до додому. В останній день оздоровчого відпочинку у Славську діти разом з вихователями молилися на святковій службі «Стрітеня Господнього» і святили стрітенські свічечки.
Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
ДокладнішеМолитва "Ангел Господній" з Папою Венедиктом XVI
15.02.2009
Як наголосив Святіший Отець, у часах Ісуса, згідно із давнім єврейським законом, проказа вважалась не лише тілесною хворобою, але й найвиразнішою формою «нечистоти», а тому належало до компетенції священиків перевіряти людей із симптомами прокази і визнавати їх хворим або здоровим. У випадку вияву цієї хвороби, «нечистого» віддаляли від спільноти здорових людей, він повинен був жити поза територією заселеної місцевості аж до дня свого можливого видужання...
Всі віруючі в Ісуса Христа покликані євангелізувати
15.02.2009
"Церква, проповідуючи в імені Ісуса Христа, має скерувати свою діяльність на людину та на її духовно-моральні потреби, приймаючи кожного таким, яким він є і нікого не відкидаючи. Це означає те, що Українська Греко-Католицька Церква на теренах Східної та Центральної України повинна знати не тільки історичне минуле, але і сучасні умови та потреби, на основі яких має будувати свою пасторальну діяльність...
