1150 лет киево-русской эры
01.02.2010
«О князи Русьтемъ Осколде. Роди же нарицаемии Руси, иже и Кумани, живяху въ Ексинопонте, и начаша пленовати страну Римлянскую, и хотяху поити и въ Констянтинградъ; но възбрани имъ высший Промыслъ, паче же и приключися имъ гневъ Божий, и тогда възвратишася тщии князи их Осколдъ и Диръ. Василие же много воиньствова на Агаряны и Манихеи. Сътвори же [император] и мирное устроение съ прежереченными Русы, и приложи сихъ на христианство, и обещавшеся креститися, и просиша архиерея, и посла къ ним царь»»». Далее, описывая проповедь посланного из Константинополя епископа на Руси, Никоновская летопись сообщает о Чуде с несгораемым Евангелием, брошенным в огонь по требованию русичей, и заключает:««Сие видевшие Руси удивившася, чудящеся силе Христове, и вси крестишася».
Про Аскольда і Діра
Народна традиція та літопис зберегли пам’ять про Аскольда і Діра як християн. Літопис оповідає, що Олег наказав забити обох князів як узурпаторів. Аскольда поховано на Угорській горі, і над його могилою Ольма збудував церкву. Діра поховано в іншому місці – «за св. Ориною». Сполучення двох імен - Аскольда та Діра – як суправителів, викликає великі сумніви. Треба гадати, що князювали вони не одночасно. Аль Масуді виразно писав про Діра, як про першого серед князів
Літопис Аскольда
23.11.2009
Увагу М. Брайчевського привернули проблеми утвердження Київської Русі як потужного ранньодержавного об’єднання, а також перше офіційне хрещення, оскільки воно відбувалося в контексті складних політичних і конфесійних колізій ІХ ст. На даному етапі важливим залишається той факт, що середньодніпровські слов’яни добре володіли писемністю вже у середині ІХ ст. Науковець, використовуючи власні спостереження та дослідження інших учених, навіть спробував реконструювати «Літопис Аскольда» з метою розв’язання основної проблеми славістики як науки, суперечки навколо якої ще не вщухають і до сьогоднішнього дня.
життя мученика Аскольда, Аскольд у творах
ДокладнішеПерше Аскольдове Хрещення Русі
06.07.2009
"Повість времінних літ" розповідає, як київські князі Оскольд і Дір, скориставшись з відсутності в Костянтинополі візантійського імператора Михаїла ІІІ (850 - 867 рр.), підступили з флотом в 200 кораблів до столиці "світової імперії" і поруйнували її околиці, хоча самого міста так і не здобули. Завдяки чуду Влахернської ікони Богородиці, шати якої патріярх Фотій після молебню опустив у море, знялася буря і знищила "безбожних Руси кораблі" (2. Аналогічне свідчення про похід Оскольда ми знаходимо і в болгарському рукописі Хронографу Георгія Амартола, копія якого, що дійшла до нас, була зроблена не на Руси, а в сербському афонському монастирі Хіландарі.
Від кого хрестився перший володар Русі – від Константинополя чи від Риму?
31.12.2008
Саме з християнським іменем князя Аскольда пов'язана одна з найбільших загадок християнства на Русі. Річ в тім, що згідно з церковною традицією ім'я при хрещенні надавалося на честь хрещеного батька. А хрещеним батьком князя Аскольда мусила бути, поза сумнівом, високопоставлена духовна або царствена особа: мова ж бо йшла про престиж держави.
Київські князі Кий і Аскольд
12.10.2008
АСКОЛЬД. Не менш загадковою особистістю, ніж князь Кий, є інший легендарний діяч Київської держави ІХ століття - Аскольд. 860 року сталася подія, що потрясла середньовічний світ. То був похід Русі під проводом князя Аскольда на столицю Візантійської імперії Константинополь. Нестор записав у своєму творі: "Коли почав царювати Михаїл (імператор Візантії з 842 р.), стала так прозиватися Руська земля. Дізнались ми про це тому, що за цього царя приходила Русь (війною) на Царгород, як пишеться про це в літописанні грецькому (візантійському). Ось чому з цієї пори почнемо (розповідь) і число (лік рокам) покладемо"9. На думку літописця, експедиція Аскольда на Царгород ознаменувала початок давньоруської історії, стала ключовою подією в житті Київської держави, одним із засновників якої і був, певно, цей князь.
Запровадження християнства в Київській Русі X століття
В цій роботі за мету поставлено не перегляд історії, як такої, а розгляд подій, певних чинників і впливів на запроваджене християнство в Київській Русі, як офіційно прийнято вважати при хрещені князем Володимиром, народу своєї держави (зокрема - киян в річці). А також, якого дійсного стану і вигляду набула церква Київської держави після такої знаменної події. Чому вже тоді проповідування Божого Слова не було зустріто, як того хотілося б, а в багатьох випадках навіть спричинявся досить сильний опір і нерозуміння, а життя християн керувалось не лише Божим Словом, але і набуло (не тільки зовнішньо) вигляду явно забороненого Самим Богом. Ставлення, яке не просто якось відвертало люд від Спасаючого Слова, а й прямим чином закривало Його Живе, Благодатне вчення від християн.
«Витай між нами, Христе, витай!
