життя мученика Аскольда

День пам’яті київського князя Аскольда

15.07.2013

У «круглому столі», присвяченому Дню пам’яті київського князя Аскольда, державного діяча, що сприяв поширенню християнства в Русі-Україні, візьмуть участь науковці, церковні та громадські діячі. Зокрема, планується участь представників від Інституту історії України НАН України, Національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова, Ужгородської української богословської академії ім. свв. Кирила і Мефодія УПЦ, Київської православної богословської академії УПЦ-КП, Товариства па’мяті князя Оскольда тощо.

життя мученика Аскольда

Докладніше

Князь Оскольд і християнізаційні впливи на Русі в ІХ ст.

11.10.2012

Шумило С.В.
Загальноприйнято вважати, що християнство на Русі веде свій початок від 988 року. Проте тоді християнство було остаточно утверджено на офіційному рівні як державну релігію. Саме ж поширення християнства на Русі, як про це свідчать вітчизняні та іноземні літописні джерела, почалося значно раніше, ще в 860-ті роки і тривало ціле століття.

Тож як відбувався процес християнізації Русі в ІХ-Х століттях?

Газета «ОРАНТА», життя мученика Аскольда, відродження парафії

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/

КНЯЗЬ Аскольд – ПРЕДТЕЧА КРЕЩЕНИЯ КИЕВСКОЙ РУСИ

10.08.2012

То есть, можно говорить о трех крещениях Руси: Аскольда, Ольги и Владимира?

– Интересная аналогия по этому поводу есть в книге протоиерея Льва Лебедева «Крещение Руси». Он пишет о том, что таинство крещения совершается не одним действием, а тремя. Крещаемый трижды отрицается сатаны, трижды сочетается Христу и трижды погружается в воду. Также и Русь трижды прошла этот акт отрицания и трижды погружалась в купель крещения. Первый раз – при Аскольде, второй – при Ольге и третий раз – при Владимире. Но нельзя разделять эти три крещения. Это был один процесс, имевший начало и завершение.

Для нас очень важно сохранять память и о первом и о втором и о третьем. Только тогда вырисовывается целостное представление о православной традиции Киевской Руси.

життя мученика Аскольда

Докладніше

1150 лет киево-русской эры

01.02.2010

«О князи Русьтемъ Осколде. Роди же нарицаемии Руси, иже и Кумани, живяху въ Ексинопонте, и начаша пленовати страну Римлянскую, и хотяху поити и въ Констянтинградъ; но възбрани имъ высший Промыслъ, паче же и приключися имъ гневъ Божий, и тогда възвратишася тщии князи их Осколдъ и Диръ. Василие же много воиньствова на Агаряны и Манихеи. Сътвори же [император] и мирное устроение съ прежереченными Русы, и приложи сихъ на христианство, и обещавшеся креститися, и просиша архиерея, и посла къ ним царь»»». Далее, описывая проповедь посланного из Константинополя епископа на Руси, Никоновская летопись сообщает о Чуде с несгораемым Евангелием, брошенным в огонь по требованию русичей, и заключает:««Сие видевшие Руси удивившася, чудящеся силе Христове, и вси крестишася».

життя мученика Аскольда

Докладніше

Про Аскольда і Діра

Народна традиція та літопис зберегли пам’ять про Аскольда і Діра як християн. Літопис оповідає, що Олег наказав забити обох князів як узурпаторів. Аскольда поховано на Угорській горі, і над його могилою Ольма збудував церкву. Діра поховано в іншому місці – «за св. Ориною». Сполучення двох імен - Аскольда та Діра – як суправителів, викликає великі сумніви. Треба гадати, що князювали вони не одночасно. Аль Масуді виразно писав про Діра, як про першого серед князів

життя мученика Аскольда

Докладніше

Літопис Аскольда

23.11.2009

Увагу М. Брайчевського привернули проблеми утвердження Київської Русі як потужного ранньодержавного об’єднання, а також перше офіційне хрещення, оскільки воно відбувалося в контексті складних політичних і конфесійних колізій ІХ ст. На даному етапі важливим залишається той факт, що середньодніпровські слов’яни добре володіли писемністю вже у середині ІХ ст. Науковець, використовуючи власні спостереження та дослідження інших учених, навіть спробував реконструювати «Літопис Аскольда» з метою розв’язання основної проблеми славістики як науки, суперечки навколо якої ще не вщухають і до сьогоднішнього дня.

життя мученика Аскольда, Аскольд у творах

Докладніше
2 3 
3 сторінок

Катехизм

Молитва про прощення

Господи я стою перед Тобою без всякого притворства. Прошу Тебе пробачити мені всі мої гріхи, я щиро розкраююсь у своїх проступках. Будь ласка, прости мене. В славу ім’я Твого я прощаю всіх тих, хто причинив зло мені. Я відрікаюся від сaтaни і всіх діл його.

Я віддаю Тобі всього себе. Господи Ісусе Христе, приймаю Тебе як Господа Бога і Спасителя. Зціли мене, зміни мене, укріпи моє тiло, душу і  мій дух.

Господи, прийди і оточи мене своєю любов’ю, наповни Святим Духом. Я люблю Тебе, Ісусе. Я славлю Тебе, Господи. Я вдячний Тобі, мій Боже. Я буду слідувати за Тобою кожен день свого життя. Амінь.

служіння «Епіфанія»

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

«Епіфанія»

18 років свого служіння, з 1998 року, спільнота «Епіфанія» посвятила відвідуванню літніх людей, тяжкохворих, а також віл-інфікованих, більшість з яких вже відійшла у вічність.

Спільнота від усього серця дякує жертводавцям, які дарують на потреби вірних – свої молитви, свій час, свою працю, кошти.

Якщо хтось із парафіян, або ваших рідних не має можливості бути присутнім на Святій Літургії, почути Боже слово, посповідатися, чи приступити до Пресвятої Євхаристії, сердечно просимо звертатися до о. Анатолія Теслі – т. +38 /050/ 284 77 31

Докладніше

Потребую допомоги

Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви св. Миколая Чудотворця

Апостольський візит Папи Івана Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут