Після бомбардування (2 лютого)
01.02.2013
Під час останньої війни летовище у Балдаді і терени, до нього прилеглі, перетворилися у руйновище. Якось, посеред цементових плит і шматків заліза, почувся плач. Серед ангарів було видно маленький барак. Усередині хтось схлипував. Відчинили двері.
У цьому зруйнованому бараку був Бог. Це він плакав.
Ніхто не зважився щось зробити. Тільки якась дитина наблизилася до Бога. Взяла Його за руку і сказала: «Не плач, я з Тобою!»
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Екуменічне зобов'язання - найважливіша частина місії Католицької Церкви
Центральне питання екуменічного діалогу полягає в тому, щоб знати, як спілкуються між собою ця множина, яка виникла в ході історії розділення Церкви і церковні громади, і єдність Католицької Церкви, також пов'язаної з історією. Це необхідне еклезіологічне пояснення не дало задовільного екуменічного результату, але навпаки, виявило ще глибшу проблему.
ДокладнішеГвіздки (1 лютого)
31.01.2013
Жив колись хлопчисько із доволі складним характером. Він легко вибухав гнівом, був сварливий, робив багато шкоди.
Одного дня батько вручив йому мішечок із гвіздками і сказав, аби він забивав один цвях у палісадник, що оточував подвір’я, стільки разів, скільки з кимось сваритиметься.
У перший день хлопець забив 36 гвіздків.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/В УГКЦ молитвою вшанували пам'ять Героїв Крут
У вівторок, 29 січня, в Україні проходили поминальні заходи з приводу 95-річниці бою під Крутами. Зокрема, у меморіальному комплексі під Крутами, що на Чернігівщині, відбувся опозиційний мітинг-реквієм за участю депутатів і духовенства.
ДокладнішеДвоє лицарів (31 січня)
31.01.2013
Двоє сміливих лицарів брали участь у турнірах, ризикованих пригодах, наражаючись на небезпеку. Служили багатьом володарям.
Котрогось вечора один із них, споглядаючи захід сонця, мовив: «мені залишається остання пригода».
- Яка?
- Хочу зійти на гору, на якій живе Бог!
Братик (30 січня)
30.01.2013
Одна молода мати очікувала народження другої дитини. Довідавшись, що то – дівчинка, навчила свого первістка, синочка Михайлика, аби він, поклавши голову на її живіт, разом із нею співав колискової маляті, яке мало народитись. Пісенька, що починалася словами: «Зірочко, зіронько, вже ніч близенько ...» дуже подобалась хлоп’яті. Співав її часто.
.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
