Церква, яка не мовчить
28.03.2014
Сьогодні Церква перебуває в епіцентрі подій. Люди шукають церковної присутності. Вони її потребують. Чи відповідає Церква на цей суспільний запит? Про це Юрій Чорноморець розмовляє з Патріархом Української греко-католицької церкви Святославом і представником Української православної церкви Київського патріархату Патріархом Філаретом.
Проблема «уніатизму»
28.03.2014
«Уніатизм» і православно-католицький діалог
Розбіжності з питання «уніатизму» віддавна є дражливим моментом у православно-католицькому діалозі. Доки Східні Католицькі Церкви у країнах колишнього соціалістичного табору не вийшли з підпілля (а сталося це 1988 р. і найближчого по ньому часу), видавалося, що ці розбіжності можна делікатно оминати: існувало мовчазне припущення, що Східні Католицькі Церкви в діаспорі поступово зникнуть, а на Близькому Сході пропадуть під мусульманським та сіоністським тиском.
Боже милосердя (28 березня)
27.03.2014
Один чоловік дуже полюбляв випити і частенько заглядав до пивнички. Але згодом у нього прокидалося сумління і він каявся:
- Прости мені, Господи.
Це траплялося раз-у-раз. Сатана дивився-дивився на це все. А тоді, не витримав і питає у Бога:
Пам'яті Грихорія Хомишина
27.03.2014
В міжвоєнний період вів активну пропаганду проти більшовиків, за що пізніше і був покараний ними. Відкрито виступав проти масового винищення євреїв в роки Другої світової війни, закликав громадян Станіслава допомагати їм і захищати від фашистів. За це Преосвященний Владика був заарештований і жорстоко побитий німцями. Влітку 1941 року першим на міському мітингу урочисто привітав Акт відновлення Української Держави.
Добове коло молитви: стратегія опору й біополітика
27.03.2014
Наступні рядки виникли як реакція на читання антології досліджень «Світло єси Христе…»: Богослужіння добового кола (Львів: УКУ, 2012). На відміну від укладачів збірника Ендрю Квінлана й Василя Рудейка, не належу до кола професійних літургістів. Якщо ж витоки богослов’я у молитовному досвіді, а за Квінланом «кожне наукове дослідження у царині богослов’я літургійного повинно бути дослідженням богослов’я молитви»[1], тоді право на висловлення міркувань стосовно практики молитви належить і тим, хто так чи інакше причетний до богослов’я, рівно ж як і тим, хто прагне перебувати у молитовному колі помісної еклезіальної спільноти, що означає орієнтуватися не лише в колі проблем, заакцентованих літургістами, але й бути свідомим та ставити інші питання, що проходять повз увагу останніх, передовсім з причини їхньої професійної заанґажованості.
ХРЕСНА ДОРОГА
Ісусе, Спасителю мій розп'ятий, люблю Тебе понад усе і з цілого серця жалую, що я Тебе, мого Господа, так часто ображав.
Щоб Тобі подякувати за ласку спасіння, перепросити Тебе за свої гріхи і випросити собі ласку витривання в доброму, хочу розважати Твої муки і смерть.
А жертвую Тобі ці розважання і молитви за душі в чистилищі (особливо за душу N.N.). Вчини, мій любий Ісусе, щоб цю Хресну дорогу я відправив на Твою славу і на користь мені та душам у чистилищі. Амінь
