«Державне самогубство, коли громадяни не користуються правом обирати»
22.10.2014
Кожен мусить покласти свою лепту на розвиток демократії «Популізм – то пуста мова, - говорить Блаженнійший. – У Святому Письмі написано: будуть покарані за кожне пусте слово». Як не піддатися на політичний популізм, а з-поміж безлічі кандидатів обрати достойного, на порозі яких змін опинилася Україна та які реформи потрібно впровадити, аби не втратити шанс отримати нову країну з політиками якісно нового рівня, про все це напередодні парламентських виборів ми говорили з видатним церковним мислителем нашого часу - Любомиром Гузаром.
«Церква Московського патріархату може далеко більше зробити для деескалації насильства в Україні та примирення»
21.10.2014
16 жовтня 2014 року на пленарній сесії Синоду Єпископів у Ватикані Митрополит РПЦ Іларіон Алфеєв під час свого виступу вкотре заговорив про проблеми унії, яка, на його думку, загострилася у зв’язку з останніми подіями в Україні. Свої коментарі щодо цього в ефірі SiriusXM The Catholic Channel дав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
Ваше Блаженство, у своєму виступі на пленарній сесій Синоду Єпископів у Ватикані 16 жовтня цього року Митрополит Іларіон Алфеєв не оминув нагоди ще раз відкрито атакувати Українську Греко-Католицьку Церкву. Зокрема, він вкотре заговорив про проблеми унії, яка, на його думку, загострилася у зв’язку з останніми подіями в Україні. Чому така агресія?
Ідея любові до свого народу дає нашій армії перевагу над армією загарбника
20.10.2014
Живемо в стані війни. На кордоні між Україною та Російською Федерацією - військові об’єднання: одні готові нападати на нашу державу, інші - боронити її від чужого нападу.
Армія Російської Федерації чисельна, ідеться про десятки тисяч активних воїнів. Вони мають все необхідне: достатнє харчування, відповідний одяг-однострій, сучасну зброю, танки, гармати, літаки, про всяк випадок - медичні пункти. Ці люди пішли на фронт, усвідомлюючи всі його небезпеки, але вони спокійні за долю своїх родин. Про їхню діяльність розповідають відповідно налаштовані засоби масової інформації. З українського боку не все так добре.
Повчання святого Василія Великого
19.10.2014
Прохання про блага, з яким побожні звертаються до Господа, є молитвою. Однак її слід підносити не лише словесно, а насамперед у душевній налаштованості на молитву. І молитися треба завжди, з будь-якої нагоди. Сидячи за столом — молися; споживаючи хліб — склади подяку Богові, який подав тобі харч; зміцнюючи неміч тіла вином, пам’ятай Того, Хто дав цей дар, щоб звеселити серце та усунути недуги. Коли ж завершиш трапезу — нехай не гасне в тобі пам’ять про Благодійника.
На будь-який заклик тебе до молитви відповідай: «Готове серце моє», — і перебувай на богослуженні аж до останньої молитви, маючи за велику для себе шкоду полишити її. Бо ж коли, споживаючи їжу для підкріплення своєї плоті, перебуваєш за трапезою невідлучно, допоки не наситишся, і безконечної потреби нелегко встаєш з-за столу, то чи ж не більше маєш ти залишатися до кінця духовної поживи й укріпляти душу молитвою?
Святого Іоана Золотоустого повчання про молитву і духовну тверезість
18.10.2014
Господь заповідає не лише прощати тому, хто обкрадає тебе і займається лихварством, а ще й каже любити його як найсильніше та щиро. Бо це, саме це бажаючи прищепити, сказав Він: «Моліться за тих, що вас зневажають» (Лк. 6, 28) — що ми зазвичай робимо для тих, кого сильно любимо. Так Христос заповів молитися за кривдників — ми ж засідки їм влаштовуємо; і, отримавши наказ благословляти тих, що нас клянуть, закидуємо їх тисячами проклять.
Молитва — це велика зброя, невичерпний скарб, багатство, що ніколи не зміліє, супокійне пристановище, несхитний затишок і корінь незліченних благ; і джерело, і матір є молитва: вона могутніша за саму царську владу. Молитвою ж я називаю не будь-яку, не недбалу і розсіяну, а полум’яну й многотрудну, що виходить зі зболеної душі й глибоко зосередженого ума. Лишень така молитва сходить до неба.
Святого Єфрема Сирійського повчання про молитву і духовну тверезість
17.10.2014
Частіше молися зі смиренним серцем, як три юнаки в палаючій печі, і не роби зі себе печери розбійників, віддаючись недозволеним ділам, щоб не осоромитися тобі в день суду, коли відкриються людські тайни.
Зітхає моє серце, й очі мої жадають сліз; але гріх мій полонив мій ум, аби не зазнав я скрухи й почав гіркими слізьми благати Бога, щоб Він не поверг мене в кромішню пітьму.
Іона, перебуваючи в череві кита, голосив у молитві: «Ти вивів моє життя з ями, о Господи, мій Боже» (Іона 2, 7). Молитва ця розсікла безодню, повітря, сягнула неба й увійшла до вух Господа. Краще мовити, сам Господь, що, сповнює всесвіт, не був далекий від свого щирого служителя.
