Ікона в українській культурі
13.10.2008
Ікона (гр. εικόν - зображення, образ) - малярське, мозаїчне або рельєфне зображення святих, якому надають священного характеру. Ікона сама в собі однак є чимось більше, як лише святим зображенням, вона є місцем присутності благодаті, місцем об'явлень Ісуса Христа (Матері Божої і усіх постатей, зображуваних на іконі) для посилання до них молитов.[1] Культ ікон офіційно був прийнятий на сьомому вселенському соборі 787 р. у м. Нікеї. Проте ікони не завжди в історії християнства були глибоко шановані. У VIII-IX ст. у Візантії виникло іконоборство - релігійно-політичний рух спрямований проти шанування ікон, мощей та інших предметів культу. 
Екзархальні збори Донецько-Харківського екзархату
13.10.2008
Вселенська Христова Апостольська церква є найдревніша свята таїнственна і вічна! На початку жовтня відбулися Екзархальні збори Донецько-Харківського екзархату УГКЦ на чолі з Правлячим Архієреєм Кір Степаном Меньок та всім духовенством екзархату 39 священиків.
14 жовтня 2008 року Покров Пресвятої Богородиці
12.10.2008
Поміж Богородичними празниками нашого церковного року на осібну увагу заслуговує празник Покрова Пресвятої Богородиці. Культ Божої Матері як Покровительки нашого народу тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж по сьогодні. Секрет того постійного, улюбленого й ревного культу Богоматері як Покровительки, лежить, мабуть, в тому, що тут ідеться не про земське і людське, але небесне й могуче заступництво. А такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й народ. Від самого початку існування нашої держави ми стало мали великих і сильних ворогів. Тож нічого дивного, що наш народ шукав такої помочі й опіки, проти якої не може встоятися жадна людська сила, а тією поміччю був якраз покров Преч. Діви Марії. Тому празник Покрова завжди був і є для нашого народу днем великого вияву любови і вдячности для Пресв. Богородиці та днем радісної прослави і звеличення її покрова й заступництва.
Самбірська Богородиця
12.10.2008
Копія чудотворного образу Самбірської Богородиці буде привезена 19 жовтня 2008р на Аскольдову могилу о. деканом Самбора Богданом Добрянським разом з дитячим хором. Всьго очікується 40 гостей. Фундатором родинного образу е родина Рабіїв Мирона і Людмили. Всі витрати приїзду і перебування гостей будуть покриті пожертвою родини Рабіїв. 10-00 на Божественній Літургії в Церкві св. Миколая на Аскольдовій могилі буде освячений образ Самбірської Богородиці і поставлений на молитву і почитання. 13-00 діти парафії і гості з Самбора поставлять концерт посвячений Покрові Богородиці і пам’яті УПА і січових стрільців.
Київські князі Кий і Аскольд
12.10.2008
АСКОЛЬД. Не менш загадковою особистістю, ніж князь Кий, є інший легендарний діяч Київської держави ІХ століття - Аскольд. 860 року сталася подія, що потрясла середньовічний світ. То був похід Русі під проводом князя Аскольда на столицю Візантійської імперії Константинополь. Нестор записав у своєму творі: "Коли почав царювати Михаїл (імператор Візантії з 842 р.), стала так прозиватися Руська земля. Дізнались ми про це тому, що за цього царя приходила Русь (війною) на Царгород, як пишеться про це в літописанні грецькому (візантійському). Ось чому з цієї пори почнемо (розповідь) і число (лік рокам) покладемо"9. На думку літописця, експедиція Аскольда на Царгород ознаменувала початок давньоруської історії, стала ключовою подією в житті Київської держави, одним із засновників якої і був, певно, цей князь.
…жертва відає шляхами в Царство Боже.
12.10.2008
«Інший сипле щедро, і йому ще додається; а другий надміру бережливий, а все одно бідніє...»
«Якщо у тебе буде десять шуб і ти в мороз віддаєш замерзаючому одну, чи буде це жертвою? Ні.
Якщо віддаєш дев'ять? Теж - ні. Тільки десять! Ти можеш крикнути: але ж я замерзну!
В цьому і суть жертви. Ти ризикуєш відчути справжнє страждання.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями. 
