Десять порад Блаженнішого Любомира Гузара українцям
22.05.2015
20 травня в Українському католицькому університеті відбулась зустріч львівських підприємців з Блаженнішим Любомиром Гузаром, який до 2011 року очолював Українську греко-католицьку церкву. Попри заявлену тематику – бізнес та підприємництво – значна частина питань до кардинала стосувалася єдності України та церкви, війни та її наслідків, російської агресії і навіть того, як цю агресію пробачити.
ZAXID.NET обрав найцікавіші міркування Блаженнішого Любомира і його поради українцям у нинішній непростий час.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Про силу мощів святих…
21.05.2015
«Біси тремтять не тільки від самого Розп’ятого, а й від мощів тих, що за Нього віддали життя» (св. Йоан Золотоустий).
22 травня 1089 р. Папа Урбан ІІ встановив свято перенесення мощів св. Миколая Чудотворця. Проте цю подію не святкують ні в Греції, ні в інших православних церквах, окрім Білорусі, України та Росії.
З початку VII ст. на візантійську імперію чинили набіги мусульмани, підкорюючи дедалі нові території. У ХІ ст. ці напади продовжили турки-сельджуки. Ці завойовники були дуже жорстокі. Часто вони спалювали і повністю знищували цілі міста, вирізували всіх жителів, не жаліючи нікого. Люто ненавиділи сельджуки і християнські святині: храми, монастирі, вони їх грабували, руйнували, палили. Навіть могили, де спочивали останки святих, сельджуки розкопували, а мощі спалювали. Потім попіл розвіювали по вітру, щоби ніхто й ніколи не вшановував пам’яті цих великих праведників і чудотворців на місцях їхніх поховань.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Фільм про Оксану Мешко
15.02.2019
ДокладнішеНе знаючи про Голодомор, конфлікту між Україною та Росією не зрозуміти
20.05.2015
В Італії вийшла книга "Україна. Забутий геноцид" відомого історика Етторе Чіннелли. У розмові з DW дослідник пояснив, чому важливо, що італійці побачать саме зараз дослідження про Голодомор в Україні.
Етторе Чіннелла довгі роки викладав історію Східної Європи в університеті Пізи, а потім багато працював у Центральному архіві Москви. Нинішня 300-сторінкова праця побудована на історичних документах п‘яти країн.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Їм також належить Царство
19.05.2015
Соціальне служіння Церкви часто охоплює турботою саме переслідуваних. І не тільки за правду. Принаймні не тільки за ту правду, яка є зрозумілою нам… Але вони також мають отримати шанс на осягнення Небесного Царства.
Парафія Святого Миколая на Аскольдовій могилі розташувалася в одному з найбільш мальовничих куточків столиці – в зеленій зоні Печерська, на шляху з бізнес-частини міста до Києво-Печерської лаври.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Мою одіж розділили між собою, на шату ж мою кинули жереб» (Ів. 19,23) або Historia continua про пам’ятник Митрополиту Андрею у Львові
16.05.2015
Вищенаведені слова, взяті з Євангелії від Івана є частиною розповіді про Христові страждання. Возлюблений учень Ісуса звертає увагу на те, що після того, як вояки розіп’яли Христа, вирішили розподілити між собою його одежу. А оскільки, як зауважує Євангелист, вона була цілковито виткана зверху до низу, вони вирішили її не ділити, але кинути жереб, щоб визначити, кому вона дістанеться. Така поведінка вояків, які, правдоподібно, мусіли належати до роду римських легіонерів, вказує з однієї сторони на величезну ницість їх як воїнів, а водночас як на людей, які поза своїми інтересами не бачать нічого більше, навіть страждання людини (не кажу вже Месії), яка помирає у страшних муках на хресті.
.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
