Дні Преподобної Матері Йосафати. Початок був звичайний… Йосафата насамперед була дитиною.
17.11.2015
Ти сотворив моє нутро, ти мене виткав в утробі матері моєї. Хвалю тебе, що сотворив мене так дивно: діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре. Псалом 139, 13-14
Надворі стояла пізня осінь 1869 року. Це було 20 листопада, саме п’ятниця. Ніхто не пам’ятає яка тоді була погода: дощова чи сонячна, можливо, вже й сніжком припорошувало, - а в родині Якова та Ксенії це був справді сонячний, теплий і дуже радісний день. У сім’ї на світ народилася ще одна донечка, якраз перед днем Святого Архистратига Михаїла, тому вирішили, що її хресне ім’я буде Михайлина. Ніхто не знав, ким виросте дівчинка, але всі дуже тішилися, що на землі появилася ще одна людина – дарунок Творця та вияв Його благословення.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Історія одного експоната. Посох патріарха
16.11.2015
Іноді непоказна музейна річ, яка не є ні довершеним мистецьким твором, ані археологічною пам’яткою, може бути частиною великої історії, проливаючи світло на цілу епоху в житті країни й народу в певну добу. До таких знакових епохальних символів, поза всякими сумнівами, належить посох з експозиції у відділі історії Української греко-католицької церкви у Львівському музеї історії релігії. На перший погляд – це звичайнісінький дерев’яний костур, які часто можна побачити в руках літніх людей. Але в часи заборони УГКЦ, у її так званий катакомбний період, ця річ відіграла вельми важливу роль у історії Церкви зокрема й України загалом.
Слово про свободу та відповідальність
13.11.2015
Євген Сверстюк дуже точно сформулював одну з найсуттєвіших характеристик радянського і пострадянського стану нашого суспільства: втрата сенсу слів. Ідеться про девальвацію слів і понять, про фальш, що стала віддзеркаленням суті тоталітарного режиму і, на жаль, знайшла продовження в Україні олігархічній.
Наше звернення про свободу та відповідальність присвячуємо Євгену Сверстюку та адресуємо це звернення всій країні: пройдене нами всіма і те, що переживаємо зараз, має повернути значення слів, які вкладаємо в Україну.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Ми є свідками народження нової ідеї українського народу»
11.11.2015
Інтерв'ю Предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава, яке він дав 26 жовтня російському виданню «Трибуна» під час свого перебування у Римі.
Як зараз, на ваш погляд, розвивається Українська Греко-Католицька Церква, чи багато людей приходить до церкви, з чим вони приходять, що просять від Бога й взагалі, в цілому, чи відчувається в ці роки в людях дефіцит Бога, дефіцит спілкування з Ісусом Христом?
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Люди одружуються для щастя… А що стається потім?
11.11.2015
Люди укладають шлюб у сподіванні, що це зробить їх щасливими. Те, що виростає поміж ними за рік, два або десять, буває неймовірним. Нерідко температура почуттів знижується, і подружжя нагадує двоосібну спілку, покликану до виконання життєвих завдань. Інколи між ними виникає глибока і тепла любов; інколи зростає ненависть і ранить обох.
Дослідження, проведені на чотирьох континентах серед людей різних національностей, рас і релігій, показали, що найчастіший привід скерування гніву на тих, кого ми любимо, це відчуття, що вони до нас погано ставляться. Ненависть — це посилений до межі й зафіксований гнів.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/10 цікавих фактів про головний храм нашої церкви
11.11.2015
2005 року проголошено перенесення осідку Глави УГКЦ зі Львова до Києва. Саме у столиці розташовано головний храм УГКЦ, який прагне відвідати кожен греко-католик світу. Пропонуємо вам 10 фактів про цю святиню святих – Патріарший собор Воскресіння Христового.
1. Головний храм УГКЦ. Патріарший собор Воскресіння Христового – це головний храм УГКЦ, осідок Глави і Отця УГКЦ, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Святослава Шевчука, святиня святинь понад шести мільйонів греко-католиків світу.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
