Молитва до Пресвятої Богородиці в чудотворній Іконі Зарваницькій
До місця уподоби Божого і Твого прийшов(ла) відвідати Тебе, Мати милосердя. Дай мені, о Пречиста Діво, Царице неба і землі і Мати нашого краю, щоби оздоровлений на) побачив(ла) велич Твоєї благодати. Твоє заступництво одержують змучені, до Тебе прибігають хворі і дістають полегші. Всі, що Тебе в молитвах славлять і Твого покрова шукають, дізнали ласк Твоїх. За їх прикладом і я, недостойний на) і грішний на), прибігаю до Тебе, Преблагословенна, в надії Твого милосердя і не виказаної Твоєї благодати. Поможи мені і заступи мене, негідного(ну), перед престолом серця Твого Сина, відверни справедливий гнів за мої прогріхи, переміни в милосердя і в відпущення. Не дай мені погибати в гріхах моїх, але з джерела ласки Свого Непорочного Серця подай мені просячому(ій) поміч тепер, а особливо в годину смерті. Амінь
ДокладнішеКардинал Паролін у Росії: український аспект
27.08.2017
Візит Держсекретаря Ватикану до Росії – подія, яка провокувала чимало інтригуючих повідомлень в світових і українських медіа. Вкрай до того, що під час цього візиту обговорюватиметься можливий візит Папи Франциска до Росії.
Відомо, що Франциск вже не перший Папа, який готовий хоч завтра поїхати туди, але поки що цього не бажає російська сторона. Раніше під сумнів ставилась навіть можливість зустрічі з Московським Патріархом, але після Гавани це питання зняте з порядку денного. Зрозуміло, що згода на візит кардинала П’єтро Пароліна з боку російських властей, світських і церковних, є намаганням показати, що плоди гаванської зустрічі таки існують, і стосунки між Церквами і державами налагоджуються. І що найбільш важливо, було зрозуміло, що російська сторона намагатиметься всіма силами показати спільність позиції сторін у важливих для РФ питаннях навколо Сирії, України і Венесуели.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Успення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці й Приснодіви Марії
27.08.2017
"Величаємо Тебе, Пренепорочна Мати Христа Бога нашого, і славимо Твоє всеславне Успення"
Величання празника
Предавній, загальний і глибокий культ Пресвятої Богородиці у Східній Церкві залишив особливий слід передусім на нашому літургійному році. Церковний рік не тільки багатий на різні Богородичні празники, але він також ними починається і завершується, його починає празник Різдва Пресвятої Богородиці, а завершує її славне Успення, що в наших літургійних книгах має таку величну назву — Успення Пресвятої славної Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Хоча празник Успення нагадує нам про сумну подію смерти, все-таки він належить до радісних празників. Богослуження празника Успення повне радісних і веселих гимнів. Цього дня свята Церква радіє, бо Пресвята Богомати з тілом і душею перейшла з туземного життя до вічної слави Свого Сина, та що з її Успенням ми одержали в небі могутню Заступницю і Покровительку. Тож погляньмо на її чудесне Успення та на установлення празника Успення.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/5 причин, чому твоя половинка має любити Бога… більше, ніж тебе!
26.08.2017
виглядає суперечливим, але насправді має глибокий сенс. Хіба Бог такий жадібний, аж хоче, щоб Його любили більше, ніж дружину або чоловіка? З’ясуймо це.
Ісус навчає нас любити в такий спосіб, який охоплює всі аспекти життя. Він дає нам нову й рівносильну заповідь, щоби наші чуттєві стосунки могли безпечно дістатися берега.
Подружжя це становить чогось чужого ні для цього виду любові, ні для інструкцій, які нам дає Господь. Любов до Бога — це найперша заповідь, а друга, згідно з логікою, — любов до ближнього.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Папа про літургійну реформу: «Вона неминуча»
25.08.2017
Літургія є життям для всього церковного люду, адже зі своєї природи вона є «народною», а не клерикальною, на що вказує етимологія цього слова.
Вона є життям, а не ідеєю, яку слід збагнути. Такими думками Папа Франциск поділився у четвер, 24 серпня 2017 р., з учасниками 68?го італійського Національного літургійного тижня, який збігся із 70?річчям Центру літургійної діяльності, який постав саме для впровадження реформ у церковній літургії.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/40 священиків і одного єпископа було висвячено у Львові у найбільшій церкві в роки підпілля УГКЦ
24.08.2017
Львів – 30 років тому, в серпні 1987 року, понад 200 єпископів, священиків, монахів, вірян заявили про вихід із підпілля Української греко-католицької церкви. Лист надіслали папі Іванові Павлу ІІ і тодішньому генсекретарю СРСР Михайлові Горбачову. Тоді весь світ дізнався про понад 40 років життя катакомбної церкви, що супроводжувались арештами, переслідуваннями. Тисячі квартир, будинків були підпільними церквами. У Львові донині збереглась квартира, яка вважається найбільшою підпільною церквою.
У маленькій однокімнатній квартирі в самому центрі Львова (площа Соборна, 11, кв.3) від 1955 року діяла таємна церква, її організував отець Василь Величковський, якого називали «батьком підпілля». Тут збережена атмосфера, інтер’єр, численні речі з часів підпілля: вівтар, ікони, ліжко, шафа, книжки, апарат, за допомогою якого робили образки і молитовники. Спершу їх фотографували, а потім відтворювали на фотопапері. Келих служив чашею, а маленька тарілка – дискосом, які використовувались для Божественної літургії. Літургійний посуд ховали під дошку підлоги, в одяг, за пічкою. Бо їх під час обшуку могли вилучити. Престолом була тумба. Вівтар закривали, щоб виділити святість місця.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
