Водохреща
18.01.2015
Свято Водохреща, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду.
Святкувати Богоявлення християни почали ще з апостольських часів. Збереглося свідчення святителя Климента Олександрійського від II століття про нічне пильнування, яке вчиняється перед святом ВодохрещаГосподнього. Починаючи з III століття, Григорій Чудотворець, мученик Іполит і всі великі отці Церкви проводили в день свята особливі розмови з паствою, у яких роз’яснювали його зміст.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/КІЛЬКА ПРОСТО ДУМОК ПРО МОЄ РІЗДВО...
18.01.2015
Колись про таке читав лише у книжках та переглядав у кінофільмах, ніколи не підозрюючи, що сам удостоюсь стати маленьким учасником такого великого таінства: Сповідь на горищі, у той час коли над дахом грізно гуркотять АГСні черги та літають міни; Євхаристія під землею, посіченою купою металу та вогню протягом місяців жорстокого протистояння, у холодній темряві тісного приміщення; дорога на Різдвяну літургію під гул Градів, що залпово прямували прямо над моєю головою у напрямку Донецького аеропорту. І все це було зовсім по-справжньому: спсравжні постріли, справжні снаряди, справжня кров, як і справжньою була відвага і хоробрість тих, хто із зброєю в руках став на захист самого життя. Ніколи не міг уявити собі... Історія таки має властивість повторюватись...
Відроджуючи різдвяну традицію
17.01.2015
При парафії св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі (м. Київ) було організовано молодіжний вертеп, що має давню й цікаву історію: більше півсторіччя його грають у Донецькій області в селі Званівка нащадки переселених з Дрогобицької області на Донбас у 1951 році. Традиція жваво побутує серед переселенців і в наш час.
У 2015-му році званівський вертеп вістив про народження Дитятка Ісуса Сина Божого у численних оселях.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Діалог про мистецтво
16.01.2015
Молодий обдарований композитор кандидат мистецтвознавства Катерина Кучерява (Чаплик), як і італійський педагог Марія Монтессорі з Італії, вважає: “Тепер багато хто, у тому числі і я, вважають, що найважливіший період життя припадає не на студентські роки, а скоріше на перший період, від народження до шести років, оскільки саме тоді формується певний комплекс психічних властивостей, формується людська індивідуальність. У цей період у дитини формується “чуттєвий образ навколишнього світу”. (Із школи Катерини Чаплик).
Газета «ОРАНТА», митецька сторінка парафіян, Новини
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святий Сильвестр
16.01.2015
Сильвестр святий, у старому Римі народжений і у святій вірі вихований, учнем був Кирина Пресвітера, від нього ж книжної премудрости і добрих звичаїв навчився, у дорослому віці своєму був гостелюбцем великим, з любови до Бога й до ближнього подорожніх уводив у дім свій і, вмиваючи їм ноги, пригощав їх, всілякий спочинок для них роблячи. Одного разу муж святий і ісповідник Христовий єпископ Тимотей прийшов до Риму з Антіохії, проповідуючи Євангеліє Царства. Його Сильвестр у дім свій прийняв і з його святого життя й учення багато користав: був-бо досконалий у чеснотах і вірі.
Молитва за єдність християн
16.01.2015
Щиро запрошуємо Вас до участі у молебні за єдність християн у храмі св. Василія Великого (Українська Греко-Католицька Церква, Вознесенський Узвіз 7) у суботу, 24 січня 2015 р., 18.00 год..jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
