«ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ»
21.05.2015
Господь Ісус Христос покинув зі своїми учнями І Єрусалим і через Витанію (див. Лк. 24, 50) пішов з ними на Оливну гору.
Оливна, або Єлеонська, гора, названа так від оливних дерев, якими вона ще й нині значною мірою вкрита, лежить на схід від Єрусалиму, поблизу (чверть години ходи) від міста. З цією святою горою пов?язано багато священних, євангельських споминів і передань! Ще у Старому Завіті, за п?ять століть до приходу Месії, пророк Захарія провістив, що Його ноги того дня стануть на горі Оливній, що проти Єрусалиму на схід сонця (Зах. 14, 4).
І справді, Господь Ісус Христос, під час свого земного життя, часто освячував ту гору своїми святими стопами. Недалеко від Оливної гори лежала Витанія, де жив Христовий друг Лазар і його побожні сестри Марта і Марія. Колись те сільце, що ховалося в тіні оливних, фігових і мигдалевих дерев, було приємним місцем відпочинку по дорозі із Єрихону. Спаситель любив затриматися у Витанії, де побожна родина Лазаря завжди з любов?ю і відданістю віддавала Йому свій дім до Його послуг. У західній частині Оливної гори містилася Гетсиманія і сад, званий Гетсиманським, де Господь часто усамітнювався для молитви і розмови зі своїми вибраними учнями.
Не знаючи про Голодомор, конфлікту між Україною та Росією не зрозуміти
20.05.2015
В Італії вийшла книга "Україна. Забутий геноцид" відомого історика Етторе Чіннелли. У розмові з DW дослідник пояснив, чому важливо, що італійці побачать саме зараз дослідження про Голодомор в Україні.
Етторе Чіннелла довгі роки викладав історію Східної Європи в університеті Пізи, а потім багато працював у Центральному архіві Москви. Нинішня 300-сторінкова праця побудована на історичних документах п‘яти країн.
Їм також належить Царство
19.05.2015
Соціальне служіння Церкви часто охоплює турботою саме переслідуваних. І не тільки за правду. Принаймні не тільки за ту правду, яка є зрозумілою нам… Але вони також мають отримати шанс на осягнення Небесного Царства.
Парафія Святого Миколая на Аскольдовій могилі розташувалася в одному з найбільш мальовничих куточків столиці – в зеленій зоні Печерська, на шляху з бізнес-частини міста до Києво-Печерської лаври.
«Мою одіж розділили між собою, на шату ж мою кинули жереб» (Ів. 19,23) або Historia continua про пам’ятник Митрополиту Андрею у Львові
16.05.2015
Вищенаведені слова, взяті з Євангелії від Івана є частиною розповіді про Христові страждання. Возлюблений учень Ісуса звертає увагу на те, що після того, як вояки розіп’яли Христа, вирішили розподілити між собою його одежу. А оскільки, як зауважує Євангелист, вона була цілковито виткана зверху до низу, вони вирішили її не ділити, але кинути жереб, щоб визначити, кому вона дістанеться. Така поведінка вояків, які, правдоподібно, мусіли належати до роду римських легіонерів, вказує з однієї сторони на величезну ницість їх як воїнів, а водночас як на людей, які поза своїми інтересами не бачать нічого більше, навіть страждання людини (не кажу вже Месії), яка помирає у страшних муках на хресті.
«Якщо хтось віддає власне життя заради свого народу, тоді смерть є не так трагедією, як жертвою»
15.05.2015
Блаженнійший Святослав, предстоятель Української греко-католицької церкви (УГКЦ), розповів про покликання священиків в умовах війни на сході України.
— Ваше Блаженство, Українська греко-католицька церква була найсильнішою підтримкою для всього Євромайдану. Зокрема, ви не раз стояли на головній сцені Революції гідності. Чи вважаєте, що всі подальші події були вартими цього нещастя?
Чи є Церква «гальмом» наукового прогресу?
15.05.2015
Церква ніколи не заперечувала позитивного значення прогресу науки, але, в той же час як ніхто інший наполягала на відповідальності вчених за те, як можуть використовуватись результати їхніх розробок
Тепер, у ХХІ столітті, ні для кого не новина, що багато наукових досягнень принесли людям зла аж ніяк не менше, а іноді і більше, ніж добра. Але від багатьох людей, особливо старшого покоління, можна почути, що Церква свідомо гальмувала поступ науки, або, принаймні, тримала його на короткому мотузку.
