Події, новини, заходи

Великдень - традиції та звичаї

11.04.2015

 Великодня Неділя

Раненько, після служби, народ чимдужче біжить додому. Вважається: хто як прибіжить – так у нього буде споритися господарство. Якщо в хаті є відданиця або парубок, намагаються бігти найшвидше. Хто перший буде вдома, той цього року знайде собі пару й побереться.

Газета «ОРАНТА»

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/

Свячення пасок – найважливіше у святкуванні Великодня?

11.04.2015

Пасха – найбільше християнське свято, в якому світло торжествуємо воскресення з мертвих на третій день Господа нашого Ісуса Христа. На це свято на наших землях склалася традиція освячувати паски та іншу поживу, яку приносимо до храму (на подвір’я храму) для благословення, щоб потім з радістю споживати освячену їжу у великий і святий день Пасхи Господньої. Це гарний і добрий звичай, який віками існує в українському народі, однак ми з нього сотворили певного ідола. Що мається на увазі?

Газета «ОРАНТА»

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/

Святоюрська гора: колись, тепер, в прийдешньому

11.04.2015

Дискусія довкола пам'ятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові, яку на професійному рівні архітектори та скульптори почали перед кількома роками — на стадії проведення конкурсу, — останнім часом переросла у громадське протистояння довкола збереження скверу на площі Святого Юра.

У цих суперечках дуже мало згадується історико-архітектурний контекст вирішення містобудівної задачі вибору місця для пам'ятника, а саме: утворення та розвиток площі Святого Юра. Принагідно нагадаю, що у березні цього року минуло п'ять років, як автор публікації виступив з доповіддю про урбаністичні трансформації території з площею та сквером на науковому семінарі Комісії архітектури та містобудування Наукового Товариства ім. Шевченка.

Газета «ОРАНТА»

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/

Велика Субота

11.04.2015

«Субота ця преблагословенна, бо нині мертвий Христос воскресне на третій день», — співається в кондаку Великої Суботи. Перебуваючи посередині між Хрестом і Воскресінням, Велика Субота є унікальним днем церковного року, коли плач перетворюється на радість. Це єдина субота в році, котра є днем строгого посту: Літургія (св. Василя Великого) у цей день відбувається ввечері. У тематиці цього дня сполучаються найглибший кенозис Слова Божого, «навіть у пекло зійшовшого» у пошуку занепалого Адама, і початок перемоги над пеклом і смертю.

Газета «ОРАНТА»

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/

Велика п'ятниця

10.04.2015

"Благообразний Йосиф, з древа знявши пречистеє тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і ароматами, в гробі новім, покривши, положив"Тропар Великої п'ятниці

Богослуження Великої п'ятниці характеризуються гарними обрядами, зворушливими напівами і глибокими змістом гимнами та стихирами. Головна їхня тема — це муки і смерть Господа нашого Ісуса Христа. "Днесь висить на дереві, — співаємо на 15 антифоні утрені Великої п'ятниці, — Той, що на водах землю повісив. Вінцем з терня вінчається — Цар ангелів. У ложну багряницю одягається Той, що небо одягає хмарами. Дістає поличник Той, що в Йордані висвободив Адама. Цвяхами пригвозджений — Жених церкви. Копієм проколений — Син Діви. Поклоняємось страстям Твоїм, Христе, поклоняємося страстям Твоїм, Христе, поклоняємося стра­стям Твоїм, Христе, покажи нам і славне Твоє воскресення".

Газета «ОРАНТА»

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/

Страсна п'ятниця — найскорботніший день року

10.04.2015

За два дні до Великодня християни східного обряду відзначають Страсну П’ятницю – найбільш скорботний день церковного календаря, коли згадують хресні страждання і смерть Спасителя. Саме через це кожна п’ятниця є пістним днем.

Цього дня Страстної седмиці піст стає особливо суворим. За церковними канонами, не можна їсти нічого, крім води і хліба.

Газета «ОРАНТА»

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
{% for n in pager.pagesNrs %} {% if (n == pager.page) %}   {% else %}   {% endif %} {% endfor %}
1218 сторінок

Катехизм

Церква двічі на рік почитає пам’ять архангела Гавриїла - сьогодні і 13 липня. Ім’я Гавриїл означає "кріпкий у Бозі". 

Архангел Гавриїл - один із семи ангелів, які предстоять перед престолом Божим, і про яких згадує святий євангелист Іван в Одкровенні: "Благодать вам і мир від того, хто єсть і хто був і хто приходить; і від сімох духів, які - перед престолом його". 

служіння «Епіфанія»

СЕРЦЯ ЛІКУЄ ЛЮБОВ!

DDDD27B6-30A2-41D9-82E9-EF67FFE93DB5Наприкінці року  разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.

Кожен дім, поріг якого ми переступали, відразу наповнювався атмосферою світла, радості та любові. Дивно, але щоразу разу чергові відвідини, вже здавалося б добре знайомих, навіть рідних для нас людей, дарують нові  відкриття! Усвідомлюєш, що це не є звичайні, «планові візити ввічливості», а реальне месійне служіння, яке власне і робить нас мирян справжніми християнами. Тільки жертвуючи набуваєш.

Докладніше

«... був недужим і ви відвідали Мене...»

photo_2020-03-22_18-32-29«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.

Докладніше

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

З року в рік, 1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, у храмі св. Миколая Мирлікійського, що на Аскольдовій Могилі відслужили заупокійний молебень на спомин тих людей, які померли від цієї недуги.

За життя людьми, які страждають від цієї хвороби, опікується парафіяльна спільнота «Епіфанія», яку очолює о. Анатолій Тесля.

Докладніше

Потребую допомоги

Admin login
Потреба в молитві

Дієвість

Ікони церкви

Апостольський візит Папи Павла ІІ

Папа

Візит Папи допоміг українцям довести всьому світові, що їх країна відділилася від Росії і прагне до інтеграції з Європою. Відомо, що приїзд Папи до України відкладався через розбіжності Ватикану з Московським Патріархатом. З точки зору греко-католиків той факт, що понтифік приїхав до України, незважаючи на протести Московського Патріархату, дає їм підстави сподіватися, що світова спільнота, нарешті, перестане сприймати Україну як сателіта Росії.

«Без легалізації української спільноти процес демократизації ніколи не буде повним». Папа Іван Павло ІІ до владик учасників VI звичайного Синоду 5 жовтня 1989 р.

«Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу, як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності, висловити свою пошану та щиру приязнь». З вітальної промови Папи Івана Павла ІІ на летовищі. Київ, Бориспіль, 23 червня 2001 р.

Знайдіть нас у Facebook

Герої Крут