Катехитично-недільна школа
25.11.2014
Протягом 20-ти років функціонує Катехитично-недільна школа при храмі св. Миколая Чудотвоця на Аскольдовій Могилі. Вже з самого початку, незважаючи на труднощі, пов’язані з приміщенням, діти різної вікової категорії приходили для того, (як вони це пояснюють) щоб почути про Бога. Праця, яка ведеться для дітей та молоді в школі, є дуже важливою у вихованні не тільки духовно-моральному, патріотичному аспектах, але й цілісно-особистісному.
Сьогодні катехитична праця здійснюється не тільки Сестрами Служебницями, як раніше, але й з участю 16-ти катехитів, вишколених за сприянням пароха о. Ігоря Онишкевича: Світлана Заяць, Ореста Цебрівська, Аня Онишкевич, Оксана Ясніцька, Оксана Сенчук, Ірина Макар, Руслана Дмитровська, Катерина Чаплик, Надія Кучерява, Ірина Василик, Любов Михайлюк, Марія та Василилина Томишинець, Анастасія Заверуха і Сестри Служебниці с. Філомена Чворсюк і с. Христосфора Буштин.
Катехитично-недільна школа
25.11.2014
Протягом 20-ти років функціонує Катехитично-недільна школа при храмі св. Миколая Чудотвоця на Аскольдовій Могилі. Вже з самого початку, незважаючи на труднощі, пов’язані з приміщенням, діти різної вікової категорії приходили для того, (як вони це пояснюють) щоб почути про Бога. Праця, яка ведеться для дітей та молоді в школі, є дуже важливою у вихованні не тільки духовно-моральному, патріотичному аспектах, але й цілісно-особистісному.
Сьогодні катехитична праця здійснюється не тільки Сестрами Служебницями, як раніше, але й з участю 16-ти катехитів, вишколених за сприянням пароха о. Ігоря Онишкевича: Світлана Заяць, Ореста Цебрівська, Аня Онишкевич, Оксана Ясніцька, Оксана Сенчук, Ірина Макар, Руслана Дмитровська, Катерина Чаплик, Надія Кучерява, Ірина Василик, Любов Михайлюк, Марія та Василилина Томишинець, Анастасія Заверуха і Сестри Служебниці с. Філомена Чворсюк і с. Христосфора Буштин.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Йосафат Кунцевич: мученик за єдність чи папський фанатик?
25.11.2014
Останнім часом у зв‘язку із розвитком екуменічного діалогу дуже часто можна натрапити на спроби переосмислити ті чи інші події минулого через призму сьогодення. Зрозуміти, яке місце повинні займати різні постаті нашої церковної історії в майбутньому нашої Церкви.
Одним із таких церковних діячів нашої минувшини є св. Йосафат Кунцевич. Дехто вважає, що його подвиг зовсім не вписується в сьогоднішній екуменічний вік. Інші ж вважають його зразком для теперішніх спроб віднайти єдність між православними і католиками.
Корені трагедії на Донбасі проростають у 1933 рік
24.11.2014
Як дослідниця Голодомору, я певна, що сталінський геноцид українців 1933 року добряче підготував ґрунт для путінської гібридної війни на Донбасі. Тобто один кривавий диктатор передав у спадок іншому імперську справу нищення України.
Чому голодна смерть є найстрашнішою?
Хтось скаже: тому, що вона є найдовшою в часі, і буде правий лише частково. Так, якщо зовсім нема ніякої їжі, але є вода, людина буде згасати десь упродовж місяця, переживаючи при цьому в останній тиждень свого життя страшенні фізичні страждання.
Геополітичний аспект Голодомору (частина ІІІ)
22.11.2014
Не випадково, що головною небезпекою для соціалістичного будівництва оголошується, поряд із куркульством, націонал-ухильництво в самій партії. Це було важливою складовою боротьби з багатобарвною внутрішньопартійною опозицією.
У згаданій книжці Ф. Тарана є окремий розділ «Опозиція в КП(б)У й підготовка до інтервенції». Починаючи з кінця 20-х років, «націонал-ухильників» дедалі брутальніше шельмують як ідеологів куркульства, пособників імперіалізму, резерв інтервентів, українських фашистів і т. д., – весь час розширюючи коло публічно ошельмованих і поступово доходячи до головних – О. Шумського й М. Скрипника.
Геополітичний аспект Голодомору (частина ІІ)
21.11.2014
Наприкінці 20-х років (минулого століття)польська, німецька, французька, англійська преса чимало уваги приділяють подіям в Україні, подаючи часом достовірну, а часом і фантастичну інформацію насамперед про спротив селянства пограбуванню, розкуркуленню й колективізації, а також про політичні настрої та внутрішньопартійну боротьбу. Цікаво, що більшовицька публіцистика того часу, на відміну від пізніших часів, досить широко, хоч і вибірково, звертається до цих ворожих публікацій, дозволяючи собі багато що цитувати.
