Ідея любові до свого народу дає нашій армії перевагу над армією загарбника
20.10.2014
Живемо в стані війни. На кордоні між Україною та Російською Федерацією - військові об’єднання: одні готові нападати на нашу державу, інші - боронити її від чужого нападу.
Армія Російської Федерації чисельна, ідеться про десятки тисяч активних воїнів. Вони мають все необхідне: достатнє харчування, відповідний одяг-однострій, сучасну зброю, танки, гармати, літаки, про всяк випадок - медичні пункти. Ці люди пішли на фронт, усвідомлюючи всі його небезпеки, але вони спокійні за долю своїх родин. Про їхню діяльність розповідають відповідно налаштовані засоби масової інформації. З українського боку не все так добре.
Повчання святого Василія Великого
19.10.2014
Прохання про блага, з яким побожні звертаються до Господа, є молитвою. Однак її слід підносити не лише словесно, а насамперед у душевній налаштованості на молитву. І молитися треба завжди, з будь-якої нагоди. Сидячи за столом — молися; споживаючи хліб — склади подяку Богові, який подав тобі харч; зміцнюючи неміч тіла вином, пам’ятай Того, Хто дав цей дар, щоб звеселити серце та усунути недуги. Коли ж завершиш трапезу — нехай не гасне в тобі пам’ять про Благодійника.
На будь-який заклик тебе до молитви відповідай: «Готове серце моє», — і перебувай на богослуженні аж до останньої молитви, маючи за велику для себе шкоду полишити її. Бо ж коли, споживаючи їжу для підкріплення своєї плоті, перебуваєш за трапезою невідлучно, допоки не наситишся, і безконечної потреби нелегко встаєш з-за столу, то чи ж не більше маєш ти залишатися до кінця духовної поживи й укріпляти душу молитвою?
Святого Іоана Золотоустого повчання про молитву і духовну тверезість
18.10.2014
Господь заповідає не лише прощати тому, хто обкрадає тебе і займається лихварством, а ще й каже любити його як найсильніше та щиро. Бо це, саме це бажаючи прищепити, сказав Він: «Моліться за тих, що вас зневажають» (Лк. 6, 28) — що ми зазвичай робимо для тих, кого сильно любимо. Так Христос заповів молитися за кривдників — ми ж засідки їм влаштовуємо; і, отримавши наказ благословляти тих, що нас клянуть, закидуємо їх тисячами проклять.
Молитва — це велика зброя, невичерпний скарб, багатство, що ніколи не зміліє, супокійне пристановище, несхитний затишок і корінь незліченних благ; і джерело, і матір є молитва: вона могутніша за саму царську владу. Молитвою ж я називаю не будь-яку, не недбалу і розсіяну, а полум’яну й многотрудну, що виходить зі зболеної душі й глибоко зосередженого ума. Лишень така молитва сходить до неба.
Святого Єфрема Сирійського повчання про молитву і духовну тверезість
17.10.2014
Частіше молися зі смиренним серцем, як три юнаки в палаючій печі, і не роби зі себе печери розбійників, віддаючись недозволеним ділам, щоб не осоромитися тобі в день суду, коли відкриються людські тайни.
Зітхає моє серце, й очі мої жадають сліз; але гріх мій полонив мій ум, аби не зазнав я скрухи й почав гіркими слізьми благати Бога, щоб Він не поверг мене в кромішню пітьму.
Іона, перебуваючи в череві кита, голосив у молитві: «Ти вивів моє життя з ями, о Господи, мій Боже» (Іона 2, 7). Молитва ця розсікла безодню, повітря, сягнула неба й увійшла до вух Господа. Краще мовити, сам Господь, що, сповнює всесвіт, не був далекий від свого щирого служителя.
Слово про молитву преподобного Ніла, подвижника Синайського
16.10.2014
Молитва — це бесіда ума до Бога. Який же потрібно лад для ума, щоб він міг несхитно піднятися до свого Владики й розмовляти з Ним без жодного посередника.
Стій до втоми й молися благотонно (благоумно або благоналаштовано), відкидаючи підступи життєвих турбот і всіляких помислів; вони-бо бентежать тебе й турбують, щоб розладнати твій тон (добре налаштування).
Коли демони побачать, що хтось має старанність і ревність до належної молитви, то (не під час молитви) вкладають йому думки неначе про щось потрібне (і відходять), а трохи згодом знову розбуджують про це спогад, підбурюючи й ум шукати це (якщо питання, то вирішити його, а якщо річ, то здобути її), і він, не знаходячи цього (вирішення питання чи способу здобути річ) досадує й журиться. Потім, коли стане на молитву (цей старанний ревнитель молитви), вони нагадують йому, про що думав і що він шукав, щоб ум, знову піднявшись вивідувати (те, що не розв’язав раніше), вчинив молитву (молільника) безплідною.
Повчання про молитву і тверезість святих великих старців Варсонофія та Іоана
15.10.2014
Досконала молитва полягає в тому, щоб бесідувати з Богом, не розсіюючись думками, збираючи всі свої помисли й почуття. Людина входить у такий стан, коли вмирає для всіх людей, для світу и для всього, що в нім є. І такий більше нічого не має говорити Богові в молитві, а лиш: «Нехай буде воля Твоя в мені», — та її мати в умі, що стоїть перед Богом і з Ним бесідує.
Творити молитви в кінці свого молитовного правила про мир Церков, про владу, про всіх людей, убогих, вдів та про інших — добре, бо про це заповідав апостол. Але, виконуючи це, треба усвідомлювати себе негідними й такими, що не мають на це сили. Добре молитися і про кожного, хто просить молитви. Бо слово апостола: «Моліться один за одного, щоб вам видужати» (Як. 5, 16). Дехто й за апостолів молився. Хто не дбає про заповідь, той сам себе осуджує, а тому можеш чи ні, присилуй себе виконувати заповіді.
