Прокуратура міста Києва реабілітувала двох єпископів та трьох греко-католицьких священиків Перемиської єпархії
28.10.2015
Інститут Історії Церкви УКУ отримав схвальну відповідь від Прокуратури міста Києва щодо реабілітації депортованих в радянську Україну і репресованих у 1946-1947 рр. єпископів Перемиської єпархії Греко-Католицької Церкви Йосафата Коциловського та Григорія Лакоти і трьох священиків – Миколи Грицеляка, Івана Кузича і Романа Решетила. Подання на реабілітацію вказаних духовних осіб у 1991 р. залишилося без позитивної відповіді.
Тиждень митрополита Андрея Шептицького у Києві
25.10.2015
Документальна виставка, міжнародні наукові заходи, відкриття пам’ятної дошки у центрі Києва, Архиєрейська Літургія та урочисте дійство в Опері — так столиця вшановує одного із найвизначніших духовних лідерів України.
У 2015 році Україна, відповідно до Постанови Верховної Ради України та рішення Кабінету Міністрів України, відзначає 150-ліття з дня народження митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (1865–1944). Щоб гідно вшанувати великого українця і душпастиря, у Києві відбудеться серія заходів в рамках «Тижня митрополита Андрея Шептицького».
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/У двобої з Системою
25.10.2015
Митрополит Андрей Шептицький —особистість, яка встигла зробити за своє життя стільки, скільки, здавалось би, не під силу одній людині.
Аристократ зі спольщеного галицького боярського роду, багатий, освічений, обдарований, вродливий, Андрей Шептицький усе життя присвятив українцям. Владика знав десять мов, здобув правничу, філософську та богословську освіту. Маючи чудові перспективи зробити успішну кар'єру як римо-католик, він став монахом-єзуїтом, а згодом вступив до монастиря отців василіян, а отже, був навернутий до релігії більшості українців-галичан — греко-католицизму. Шептицький витрачав свої кошти, енергію, розум, поєднував українців у духовну, патріотичну, добре організовану спільноту, творив з них націю…
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Греко-католицьке духовенство в системі місцевого самоврядування Галичини (1866-1914)
24.10.2015
Наступного року відзначатимемо ювілей 150-річчя галицького місцевого самоврядування. Впродовж 19-22 березня 1866 р. Галицький сейм ухвалив серію законів про громадське самоврядування, зокрема – «Закон про громади». 12 серпня того ж року цей пакет отримав цісарську санкцію. Невдовзі відбулися вибори, внаслідок яких почали функціонувати повітові та сільські ради – вперше в історії всієї України[1]. Відтоді вважалося, що самоврядування Галичини становить одну велику систему з Сеймом на чолі, а її основою є місцеві (сільські та міські) ради. Наступного 1867 р. уряд монархії санкціонував ще й адміністративну реформу, яка поділила край на повіти, відповідно до згаданого закону. Хоч з істотними модифікаціями та відмінностями, система місцевого самоврядування діяла неперервно і в міжвоєнний польський, і в радянський період, і є ключовою ланкою адміністративної системи незалежної Української Держави.
«Майбутнє нашого народу не є справою тільки влади, це є справа всього народу» – Блаженніший Любомир в інтерв’ю для журналу «Наш Собор»
23.10.2015
Редакція журналу «Наш Собор» вирішила поцікавитись, як правильно обирати людину, яка хоче стояти у керма нашої держави. Думку про це, для журналу «Наш Собор» висловив Архиєпископ-емерит УГКЦ, Блаженніший Любомир (Гузар). У розмові ми дізнались, якими принципами потрібно керуватись при виборі гідного політика.
Слава Ісусу Христу! Ваше Блаженство, перш за все дякуємо, що виділили нам свій дорогоцінний час! Мабуть, не одна людина може позаздрити Вашій активності в соціальному житті. Знаємо, що попри поважний вік та проблеми з зором Ви все ж таки багато свого часу присвячуєте різним добрим справам для нашого народу. В чому секрет такої активності?
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Сповідь установив Христос
23.10.2015
Установив св. Сповідь наш Божественний Спаситель у найрадісніший день свого воскресіння. Як Ісус Христос воскрес із мертвих, то ще таки цього самого дня прийшов між своїх апостолів, що були зібрані в однім домі, «дихнув на них і сказав їм: Прийміть Святого Духа; кому відпустите гріхи, відпустяться їм, а кому задержите, задержаться» (Ів. 20:22). Ісус Христос знав, що люди будуть робити тяжкі гріхи та що та ті гріхи мусять іти до пекла. Щоб урятувати їх від цієї вічної кари, Він установив сповідь, оцю св. Тайну Покаяння, що очищає душу грішника навіть від найтяжчих провин, звільняє його від вічної кари та робить його Божою дитиною, гідною вічного щастя в небі. На основі Христової установи, апостоли та їхні наступники-єпископи з своїми помічниками-священиками одержали право і силу відпускати людям гріхи, а люди таку ласку, що можуть приступати до сповіді і цією св. Тайною Покаяння очищувати свої душі від усіх своїх гріхів. Апостоли, єпископи і священики не могли самі запровадити сповіді, бо не могли дати собі Божої сили прощення гріхів. Зробив це сам Божий Син, що, в своїй великій любові до нас, хотів рятувати наші грішні душі і, як всемогутній Бог, міг дати церковній старшині дати силу прощати гріхи.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
