Пам'яті Блаженних Йосафата та Григорія
17.11.2015
17 листопада 2015 року Божого священики Київського деканату молитвою вшанували пам’ять Блаженного Йосафата. На його першому похованні молились також і парафіяни церкви святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, які опікуються цією могилою.
Віруси, які з’їдають святість
17.11.2015
Коли ми чуємо про святість, то уявляємо щось добре, світле, чисте, правильне, але чомусь таке далеке від нашого життя… У Господній молитві ми кожного разу промовляємо: «…нехай буде воля Твоя…», а тим самим беремо на себе певну відповідальність за виконання волі Божої. Це не означає, що наш вільний вибір чимось обмежується, а навпаки, ми ступаємо на дорогу спасіння і просимо Бога допомогти нам в крокуванні нею.
Якщо ми зустрінемо людину яка кашляє, в якої болить голова і є підвищена температура тіла, то ми розуміємо, що це вже наслідки певного вірусу, якого ми не бачимо, але який руйнує наше здоров’я з середини. Вірус (з лат. virus - отрута) – це певний мікроорганізм, що спричиняє інфекційне захворювання[1]. Якщо порівняти його з гріхом, то останній також виглядає ніби маленьким, непомітним, але є причиною великих упадків та згіршення інших. Вірус – це збудник чогось негативного, що вражає багатьох. У світі новітніх технологій вірус – це програма, що викликає збої в роботі комп’ютера.
Блаженніший Любомир: «Я молюся за Донбас!»
17.11.2015
Декілька днів тому Блаженніший Любомир дав відповіді на запитання Українського інституту стратегій глобального розвитку та адаптації. Що з цього вийшло ви можете побачити у цій публікації.
– Доброго дня, Блаженніший! Ми з Вами вже трохи знайомі: Ви колись були в нас у Донецьку, в гостях у Державному інституті інформатики та штучного інтелекту. А нині, після того як ми – ми всі донеччани – переїхали в Київ, ми створили громадську фундацію Український інститут стратегій глобального розвитку та адаптації. Також було започатковано ініціативу «Український консенсус».
Дні Преподобної Матері Йосафати. Початок був звичайний… Йосафата насамперед була дитиною.
17.11.2015
Ти сотворив моє нутро, ти мене виткав в утробі матері моєї. Хвалю тебе, що сотворив мене так дивно: діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре. Псалом 139, 13-14
Надворі стояла пізня осінь 1869 року. Це було 20 листопада, саме п’ятниця. Ніхто не пам’ятає яка тоді була погода: дощова чи сонячна, можливо, вже й сніжком припорошувало, - а в родині Якова та Ксенії це був справді сонячний, теплий і дуже радісний день. У сім’ї на світ народилася ще одна донечка, якраз перед днем Святого Архистратига Михаїла, тому вирішили, що її хресне ім’я буде Михайлина. Ніхто не знав, ким виросте дівчинка, але всі дуже тішилися, що на землі появилася ще одна людина – дарунок Творця та вияв Його благословення.
Історія одного експоната. Посох патріарха
16.11.2015
Іноді непоказна музейна річ, яка не є ні довершеним мистецьким твором, ані археологічною пам’яткою, може бути частиною великої історії, проливаючи світло на цілу епоху в житті країни й народу в певну добу. До таких знакових епохальних символів, поза всякими сумнівами, належить посох з експозиції у відділі історії Української греко-католицької церкви у Львівському музеї історії релігії. На перший погляд – це звичайнісінький дерев’яний костур, які часто можна побачити в руках літніх людей. Але в часи заборони УГКЦ, у її так званий катакомбний період, ця річ відіграла вельми важливу роль у історії Церкви зокрема й України загалом.
Слово про свободу та відповідальність
13.11.2015
Євген Сверстюк дуже точно сформулював одну з найсуттєвіших характеристик радянського і пострадянського стану нашого суспільства: втрата сенсу слів. Ідеться про девальвацію слів і понять, про фальш, що стала віддзеркаленням суті тоталітарного режиму і, на жаль, знайшла продовження в Україні олігархічній.
Наше звернення про свободу та відповідальність присвячуємо Євгену Сверстюку та адресуємо це звернення всій країні: пройдене нами всіма і те, що переживаємо зараз, має повернути значення слів, які вкладаємо в Україну.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями. 
