ЗМІ і УГКЦ
20.05.2009
Німа Церква
Микола Крокош
Автор роздумує над ситуацією, яка складається в середовищі ЗМІ УГКЦ.
Недавно я, передплачуючи пресу на наступний рік, взяв до рук «Каталог видань України» й страшенно зрадів, знайшовши там газету «Католицький вісник». Нарешті, подумав я, керівництво нашої Церкви виправило свою помилку і тепер заснувало видання, яке служитиме голосом найбільшої Східної Католицької Церкви. Однак про всяк випадок вирішив зателефонувати до редакції.
Я був страшенно приголомшений, коли виявилося, що газета з гучним ім'ям, яка всерйоз претендує на те, щоб висвітлювати «життя Католицької Церкви в Україні й світі», є римо-католицьким виданням. Очевидно, що місця для висвітлення життя УГКЦ, вірні якої становлять щонайменше 90 % Католицької Церкви в Україні, там знайдуть не набагато більше, ніж для православних чи лютеран. І не тільки тому, що вважають нас несправжніми католиками другого сорту, а й тому, що хочуть писати передусім про розвиток Римо-Католицької Церкви в Україні.
Молоді таланти Аскольдової Могили
20.05.2009
Дитячий колектив при парафії св. Миколая на Аскольдовій могилі перейшов під керівництво Тетяни Стефанишин восени 2005 року. Першою спільною роботою була вистава до свята Миколая у 2005 році. Далі творчий репертуар колективу поступово поповнювався музично-поетичними композиціями, присвяченими різним церковним і національним святам.
Католицький Народний Катехизм
17.05.2009
ВІРА
Боже провидіння
Провидінням Божим називаємо утримання світу і керівництво ним.
Про жодну правду св. Письмо не говорить так часто, як про Провидіння Боже.
Бог утримує світ, тобто забезпечує існування всього живого.
Екскурсія до Чернігова
15.05.2009
Місяць травень багатий на вихідні і це нагода поїхати відпочити або здійснити екскурсійну поїздку. Так молодь з церкви св. Миколая Чудотворця, що на Аскольдовій Могилі разом із сестрою Стефанією відвідали місто Чернігів. До Чернігова їхати всього дві години маршруткою. Першою нашою зупинкою був собор Святого Спаса, який було збудовано за часів князя Мстислава. Цей собор називають найбільш візантійським, який був на Київській Русі. Споруда вражає своїми розмірами: глибина підмурків 4-5 метрів, товщина стін понад 1,5 метри, висота споруди в середині від підлоги до головної бані 29 метрів. В середині собор оформлено у візантійському стилі. Стіни храму прикрашено фресковим живописом, на якому зображені картини із Старого і Нового Завітів.
Слово від Редакції
15.05.2009
КОЛИ БЕРЕШ - НАПОВНЮЄШ РУКУ
КОЛИ ДАЄШ - НАПОВНЮЄШ СЕРЦЕ
Парафія церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі продовж багатьох років за навчанням Господа нашого Ісуса Христа провадить діла милосердя. Наша церква має за мету служити своєму ближньому, слідувати науці святого Євангелія. Ми допомагаємо потребуючим віднайти у собі сили, укріпитися у вірі, навернутися до Бога, повернутися до праці, а також у такий спосіб спонукаємо їх теж надалі творити діла милосердні, допомагати потребуючим.
Милосердя до ближнього засвідчено 12 літньою історією нашої парафії і тисячолітньою історією цього Світлого місця. Якщо заглянути у давнину, то ми знайдемо багато свідчень, що саме тут на Аскольдові Могилі, завжди знаходили допомогу потребуючі. Завжди принесена панахида поминання спочилих роздавалась убогим.
Історія Вишгородської ікони Божої Матері
14.05.2009
Вишгородська ікона Божої Матері написана Євангелистом Лукою на дошці від столу, за яким був за трапезою Спаситель з Пречистою Матір'ю і праведним Йосипом. Божа Мати, побачивши цей образ, промовила: "Віднині ублажатимуть Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене й Моя нехай буде з цією іконою". В 1131 році ікону була надіслано до Руси з Константинополя святому князеві Мстиславові († 1132, пам'ять 15 квітня), і вона була поставлена в Дівочому монастирі Вишгорода - давнього помісного уділу святої рівноапостольної великої княгині Ольги.
Подяка
12.05.2009
Христос воскрес!
Отче Ігорю, дуже дякую Вам особисто і всім парафіянам нашої церкви за те, що допомогли моїй однокласниці Люді і її донечці Олі. Мені трохи важко писати і говорити про них, сльози навертаються на очі, бо дуже шкода їх.
Нелегка доля випала моїй однокласниці Люді. Я багато чого не знаю, бо не люблю розпитувати, як то кажуть, лізти у душу, але знаю, що їй дуже важко, проте вона молодець. Коли її спіткала така біда з дитиною, вона не опустила руки і не залишила все як є. Вона боролася, і з усіх сил старається для своєї дитини. Такій людині хочеться допомогти. Я знаю, що в житті їй рідко траплялася така допомога, а може і ніколи.
Парафіяльна служба милосердя, Газета «ОРАНТА»
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/


