Літургійна церковнослов’янська мова в мовно-культурній ситуації Галичини ХІХ – першої половини ХХ ст.
14.11.2019
Церковнослов’янська мова в Галичині ХІХ – початку ХХ ст. була одним із центральних об’єктів уваги українців-інтелектуалів, фігуруючи в контексті різноманітних культурних ідеологій (панславізм), політичних напрямків (старорусинство, русофільство, москвофільство) і мовних концепцій. Дискусіям на тему церковнослов’янської мови, зокрема як основи літературної мови в Галичині, в українському мовознавстві присвячено чимало ґрунтовних праць, які докладно висвітлюють увесь арсенал аргументів різних таборів цієї непростої боротьби, в якій врешті-решт «жива» мова на народній основі перемогла «мертву» церковнослов’янщину, а насамперед її «мертвонароджений плід» – язичіє [див.: 10; 13].
«Щоденник мого життя…»
13.11.2019
Цікаве, відверте інтерв’ю з Михайлом Михайловичом Якубівським - українським філологом, поетом, етноґрафом, журналістом та людиною, котра стала жертвою каральної психіатрії СРСР.
- Михайло Михайлович, розкажіть, будь ласка трохи про себе та свою сім’ю.
- Я народився 21 листопада 1952 року на свято святого Михайла, в селі Вербівка Ружинського району Житомирської області в селянській родині. Мій батько був столяром, з так званої «куркульської» родини.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Росія – вічний ворог України»
12.11.2019
Ці дні у багатьох містах, зокрема Києві, Львові, Рівному, Моршині, присвячені пам’яті українського дисидента, в’язня сумління, поета, члена Української Гельсінської групи Зеновія Красівського. Із 61 року життя 26 він провів у тюрмах, «психушках», таборах, засланнях. Однак радянські репресії не зламали його дух і віру. Друзі й побратими називали його «добросердним лицарем у старому панцирі», «лицарем духу», «людиною високого морального стандарту».
День духовної поезії «Є ЩОСЬ НА СВІТІ НЕВИМОВНЕ»
11.11.2019
На запрошення о. Ігоря Онишкевича 10 листопада 2019 р. до книгозбірні Церкви святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі УГКЦ завітала кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, авторка восьми поетичних збірок Надія Гаврилюк.
Як Олена Пчілка ввела моду на вишиванки і українську мову
11.11.2019
Олена Пчілка зуміла блискуче зіграти на театрі життя так багато ролей, що її долю й діяльність дуже важко вловити якимось одним визначенням.
Аристократка української літератури. Велика мати українського націоналізму. Емансипантка, феміністка й організаторка жіночого руху.
Мати Лесі Українки. Чільна постать київської Старої Громади. Журналістка, видавчиня, політична діячка. А ще - красуня, законодавиця мод (нинішньою популярністю вишиванок, знанням про розмаїття орнаментів і фасонів ми великою мірою завдячуємо якраз їй), королева балів і невтомна збирачка пісень, узорів, зразків ужиткової народної культури.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Церква і заклади освіти мають спільне головне поле діяльності — навчати дітей та молодь
08.11.2019
Владика Василь Івасюк про уроки християнської етики у закладах освіти
Тіло Христове складається від наймолодших її членів аж до найстарших, а заклади освіти включають дітей і молодих людей. Тому Церква і заклади освіти мають спільне головне поле діяльності — навчати дітей та молодь. Оскільки Україна — це християнська держава в духовному вимірі, тому формування національної ідеї є не можливе без усвідомлення християнської моралі, етики, культури, педагогіки та виховання.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
