Україна повірить у себе лише тоді, коли повірить у себе її Церква
16.03.2011
Поданий нижче текст – це роздуми мирянина про обрання нового Глави Української Греко-Католицької Церкви, яке розпочнеться 21 березня цього року. Церква, як відомо, належить вічності та, згідно з обітницею Божою, є неподоланною. Але свій план Господнє Провидіння реалізовує через людей – земних, а тому часом недосконалих і суб’єктивних. Таїнство поєднання одного і другого якраз і відбуватиметься в УГКЦ під час виборчого Синоду.
Про піст, сповідь та приготування до Великодня розповідає Владика Софрон Мудрий.
15.03.2011
- Передвеликодні клопоти - закупи, прибирання, готування страв - часто так захоплюють, що не залишається часу подумати про суть Великодня.
Для мене не дивно це, бо ми живемо в посткомуністичній добі, яка ще не просвічена. Зрозуміло, що з того народу, який не мав систематичного християнського виховання, а мав атеїстичний вишкіл у різних інституціях, коли Церква мала дуже малий вплив або взагалі не мала ніякої дії, вийшли люди напівпогани. А сатана діє так, щоб відвести людину від Бога, від думання про вічне життя, переконати, що тут, на землі, є скарби в грошах, в дітях, в родинах, в приємностях, розпусті і так далі.
Звернення Владики Ігоря (Возьняка) про беатифікацію слуги Божого Папи Івана Павла II
15.03.2011
Високопреосвященним і Преосвященним Владикам,
всесвітлим, всечесним і преподобним отцям,
преподобним ченцям і черницям,
любим у Христі мирянам
Української Греко-Католицької Церкви
Дорогі у Христі!
З волі Божественного Провидіння цьогорічний Великий піст стає часом підготовки не лише до світлого празника Христового Воскресіння, а й до ще одної радісної події – беатифікації слуги Божого Папи Івана Павла II, яка має відбутися у Томину неділю, 1 травня цього року.
Шевченкове слово…
13.03.2011
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині –
Однаковісінько мені.
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святитель Тарасій, патріарх Константинопольський
10.03.2011
Святитель Тарасій народився в Константинополі. Батьки його були люди благородні і належали до патриціїв. Здобувши прекрасну освіту, святитель Тарасій швидко підносився сходинками почестей. За розсудливість і добру вдачу майбутнього патріарха скрізь любили, де тільки він служив: і у царському палаці, і в інших місцях. Він був вже царським радником і сенатором, коли відбулося його призначення на патріаршу кафедру.
Це сталося за таких обставин. Імператором в цей час був Константин Порфірородний, а патріархом — Павло Кипрянин, чоловік добродійний і благочестивий, але дуже слабовільний. На патріарший престол він був поставлений за царювання попередника Костянтина Порфірородного – Льва Хазара, при якому іконоборча єресь (гоніння на св. ікони), що отримала початок ще за імператора Льва Ісаврянина, все більше посилювалася. Будучи людиною слабохарактерною і слабовільною, патріарх Павло побоявся відкрито визнати іконошанування, став приховувати своє благочестя і почав навіть входити в контакт з єретиками.
9 Тарасова Ніч на Аскольдовій Могилі
10.03.2011
Історії життя великих людей уквітчуються легендами. Їм часом приписують надприродні прояви вже змалку та прикрашують сюжетами, близькими до казки.
Народницьке покоління ідеалізувало батька Тараса в шапці і з вусами, не дуже вчитуючись у нього, переконуючи один одного в тому, що він абсолютно зрозумілий навіть простому селянинові. У цьому спрощенні був самообман.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Слово з нагоди початку Великого Посту
10.03.2011
Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення
і не осуджувати брата мого,
бо ти благословен єси на віки віків. Амінь.
(Молитва св. Єфрема Сирійського)
Дорогі у Христі Браття і Сестри,
Милостивий Господь зволив нам переступити поріг Великої Чотиридесятниці, яку більш популярно ми називаємо Великим Постом. Перша назва підкреслює більш часовий вимір, друга – нав’язує до біблійної розповіді про спокуси Христа Спасителя у пустелі, які передували Його об’явленню Себе перед світом як довгожданого Месію. В будь-якому випадку Великий Піст – це час особливого чування, молитви, який має належним чином приготовити нас до світлого торжества Воскресіння. Коли вжити більш алегоричного способу висловлювання, то час Великого Посту – це мініатюра нашого життя, кінцем якого є завжди Воскреслий Христос.
«Витай між нами, Христе, витай!
«Витай між нами, Христе, витай!Нехай радіє душа Тобою
