О Найсвятіша Мати, Діва Неустанної Помочі!
Цікавим є той факт, що у першій половині V століття цариця Пульхерія перенесла цю ікону до Царгорода та збудувала для неї церкву, яку назвали Одиґітрією, тобто Провідницею. Згодом почали так називати і саму ікону. Її вшановували не тільки в столиці - слава її поширилась на весь Схід. Згодом ікону почали відмальовувати, а копії під ім'ям Одиґітрії, або Провідниці розійшлися по всьому світу.
В 1453 році турки напали на Царгород, і після завзятих боїв зайняли його. В той час разом з іншими пам'ятками християнської старовини спалили й ікону Одиґітрії, та незважаючи на це успішно збереглися її копії. Однією з таких копій є наша ікона Матері Божої Неустанної Помочі. Зі збереженого донині опису справжньої Одигітрії можемо стверджувати, що ці обидві ікони були схожими. Про початок існування нашої ікони не знаємо нічого. Перші відомості про неї з’явилися в одній з церков на острові Крит. Як сама Одиґітрія, так і її копія були у великій пошані й славились чудами.
ДокладнішеГошівська Богородиця
18 січня 2009 року Божого у переддень Святого Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа парафіяни нашої церкви смиренно зустріли копію Чудотворної ікони Гошівської Богородиці.
Відтепер шматочок нашого дитинства з прикарпатського краю переїхав у Київ. Відтепер ми маємо можливість прийти у храм і помолитися перед чудотворною іконою Гошівської Богородиці. Попросити її заступництва і материнської ласки.
Фундатором ікони стала родина Василя Бартківа (село Розточки, Долинського району, Івано-Франківської обл.).
11 січня 2009 року група парафіян київської греко-католицької церкви святого Миколая Мирлікійського Чудотворця на Аскольдовій могилі на чолі з настоятелем митрофорним протопресвітером о. Ігорем-Іллею Онишкевичем прибула до Святопреображенського василіянського монастиря у Гошові для участі у Божественній Літургії та освяченні копії Гошівської чудотворної ікони Матері Божої. Список-копію цієї славної ікони виконала львівська художниця-іконописець Руслана Галушко на прохання парафії церкви Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі у м. Києві за благословенням Владики Богдана (Дзюраха), Єпископа-помічника Київської архиєпархії УГКЦ, та за згодою ігумена василіянського монастиря ієрм. Дам'яна (Кастрана).
Самбірська Богородиця
19 жовтня 2008 року Божого парафіяни церкви св. Миколая Чудотворця чинно зустріли копію ікони Чудотворної Самбірської Богородиці. Продовж трьох недільних Богослужінь християни у смиренні та молитві складали свої прохання до її Святого Лику. Саме зображення говорить нам, що Богородиця готова слухати нас, її вуха відкриті для нас, її погляд звернутий на нас. Ми її діти і Вона захистить і вбереже нас від усього злого.
Пресвята Діво Маріє, Твій син доручив Тобі всіх нас людей. Ми ж діти Твої - благослови нас і дай нам усе те, чого нам до спасіння потрібно. Благослови нашу Батьківщину, увесь український нарід, всі наші родини. Стережи нас перед усіма небезпеками і гріхами, які могли б зводити нас на бездоріжжя невірства. Дай нам Тебе як Матір любити і бути вірними до смерті Христовій вірі та Його святій Церкві. Амінь.
Зарваницька Богородиця
НЕПЕРЕМОЖНІЙ ВЛАДАРЦІ
У 1995 році Св. Образ Зарваницької Богородиці подарував для парафії Священик отець Мирослав із села Вишнівчика. Передісторією було те, що наші діти парафії мали організований в селі Вишнівчику, в кількості 30 чоловік із вихователями, із керівником Михайлом Тарнаєм були гостинно прийняті отцем Мирославом. На другий рік він дарує цей образ Матері Божої Зарваницької, яка стає нашим запрестольним образом.
Наша парафія переживає бурхливі священні події, а саме: листопад 1997 року, розпочинається реставрація та відновлення Аскольдової могили, за кошти парафії та мерії Києва, які виділив мер Олександр Омельченко.
Оранта Богоматір
Фото: Ігора Андрійовича Савицького
ДокладнішеСвятий Миколай Чудотворець
Святий Миколай Чудотворець народився у IV ст. в місті Патарі, де його стрий був єпископом. Після передчасної смерті він роздав успадкований маєток убогим. Згодом Миколая було висвячено на священика, а невдовзі він став єпископом Мир, що в провінції Лікії у Малій Азії. Будучи жертвенним душпастирем, Миколай ревно працював над спасінням ввірених йому душ. Він з любов'ю допомагав своїм вірним у їхніх потребах. Ще за життя Господь наділив Миколая даром творення чудес.
Докладніше